• +38 (048) 788-92-09
  • +38 (048) 796-29-72
67562, Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ

Міністерство України

з питань надзвичайних ситуацій

та у справах захисту населення

від наслідків Чорнобильської катастрофи

Інститут державного управління

у сфері цивільного захисту

 

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ

(МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ)

 

 

Обласні курси підвищення

кваліфікації керівних кадрів

НМЦ ЦЗ та БЖД Одеської області

 

м. Одеса - 2007

 

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ

Глава 1. Правила, порядок поведінки  і  дії  населення при загрозі здійснення  терористичних актів.

 

Переконливо просим Вас вивчити цю пам”ятку і попіклуватися про те, щоб ії знали всі члены вашої сім”ї. З неї Вы взнаєте, як захистити себе, врятувати своє здоров”я і життя, врятувати своїх рідних, близьких і друзів у випадку загрози або здійснення терористичного акту. В ім”я здоров”я і життя своїх рідних та близьких Вам людей, вивчіть цю пам”ятку і неухильно дотримуйтесь  цих  рекомендацій.

 

I. Загальні рекомендації громадянам щодо  дій в экстремальних ситуаціях.

Тероризм - це метод, за допомогою якого організоване угрупування або партія намагаються досягти проголошених нею цілей через систематичне використання насилля. Для нагнітання страху застосовуються такі терористичні способи (методи), як вибухи і підпали житлових і адміністративних будівель, магазинів, вокзалів, захоплення заручників, автобусів, літаків і т.п.

Для запобігання можливого терористичного акту або зменшення  його наслідків необхідно дотрімуватись слідуючих мір безпеки:

  • не торкайте ( не чіпайте, не зрушуйте) в вагоні потягу (електрички, трамваю, тролейбусу), автобусі, під”їзді дому або на вулиці (базарі, магазині, в громадських місцях і т.п.) підозрілі пакети (сумки, коробки і т.п.) і не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку співробітнику міліції;
  • в присутності терористів не виражайте своє незадоволення, утримуйтесь від різкіх рухів, криків, стонів; 
  • при загрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, при цьому закрийте голову руками, подалі від вікон, застеклених дверей, проходів, сходів;
  • в випадку поранення рухайтесь, як можна менше – це зменшить втрату крові; 
  • будьте уважні, використуйте будь - яку можливість для порятунку;
  • якщо стався вибух – негайно вжити заходів щодо недопущення пожежі і паніки, надайте першу медичну допомогу потерпілим;
  • намагайтесь запам”ятати прикмети підозрілих людей та надайте іх прибулим працівникам спецслужб. 

 

 

II. Рекомендації щодо дій населення в різних конкретних ситуаціях.

1. Виявлення підозрілого предмету, який може бути саморобним підрівним пристроєм.

 

Якщо Ви знайшли підозрілий предмет – не залишайте цей факт без уваги!

а) в громадському транспорті:

  • запитати людей, що знаходяться поруч, намагайтесь встановити належність предмету (сумки і т.п.) або хто міг його залишити. Якщо власник не виявлений, терміново повідомте про знахідку водію (машиністу і т.п.).

б) в під”їзді свого будинку:

  • спитайте у сусідів, можливо він належить їм. Якщо власника не встановлено - терміново повідомте про знахідку в Ваше відділення міліції.

в) в адміністрації (установі):

  • терміново повідомте про знахідку керівнику адміністрації (установи).

В усіх перелічених випадках:

  • не чіпайте, не відкривайте, не пересувайте знахідку;
  • зафіксуйте час знаходження знахідки;
  • намагайтесь зробити так, щоб люди відійшли як надалі від небезпечної знахідки;
  • обов”язково дочекайтеся прибуття оперативно – слідчої групи;
  • не забувайте, що Ви являєтеся основним очевидцем.
Пам”ятайте!

Зовнішній вигляд предмету може маскувати його дійсне призначення. В ролі камуфляжу для підривних пристроїв використовуються звичайні сумки, пакети, ящики, іграшки і т.п.

 

Батьки!

Ви відповідаєте за життя і здоров”я Ваших дітей. Роз”ясніть дітям, що будь-який предмет, знайдений на вулиці чи під”їзді, може бути загрозою для життя.

 

Ще раз нагадуємо!

Не розпочинайте самостійних дій із знахідками або підозрілими предметами, яки можуть виявитися підрівними пристроями – це може привести до їх підриву, багатьом жертвам, руйнуванням.

 

2. Як діяти, якщо Ви потрапили в стрілянину?

 

Якщо стрілянина застала Вас на вулиці:

  • відразу ляжте і огляніться, виберіть найближче укриття і проберіться до нього, не підводьтесь в повний зріст. Укриттям можуть бути виступи будівель, пам”ятники, бетонні стовби, бардюр, канави і т.п. При першій можливості сховайтеся у під”їзді житлового будинку, в підземному переході і дочекайтеся закінчення стріляніни. 
  • прийміть міри для спасіння  дітей, при необхідності прикрийте їх своїм тілом;
  • при можливості повідомте про те що сталося співробітникам міліції.

Якщо стрілянина застала Вас дома:

  • сховайтеся у ванній кімнаті і ляжте на підлогу, тому що знаходитися в кімнаті небезпечно із-за можливого рікошету.

 

3. Як діяти при захваті автобусу (тролейбусу, трамваю) терористами?

  • Якщо Ви опинились в захопленому терористами автобусі (тролейбусі, трамваї), не привертайте до себе їх увагу.
  • Огляньте салон, відмітьте місця можливого укриття у випадку стрілянини.
  • Заспокойтеся, намагайтеся відвернути свою увагу від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди.
  • Зніміть ювелірні прикраси, не дивіться в очі терористам, не пересувайтесь по салоні і не відкривайте сумки без їх дозволу.
  • Не реагуйте на їх провокаційну або визиваючу поведінку. Жінкам в міні-спідницях бажано прикрити ноги.
  • Якщо спецслужби розпочнут штурм – лягайте на підлогу між кріслами і залишайтесь там до кінця штурму.
  • Після звільнення негайно залиште автобус (тролейбус, трамвай), так як не виключена можливість його попереднього мінування терористами і підриву (займання).

 

4. Захоплення в заручники.

Якщо Ви опинились в заручниках:

  • не допускайте дій, які можуть спровокувати нападаючих до застосування зброї;
  • спокійно переносьте позбавлення волі, образи і приниження, не дивіться в очі злочинцям, не видіть себе визиваюче;
  • виконуйте вимоги злочинців, не суперечте їм, не ризикуйте  життям своїм і оточуючих, не допускайте істеріки і паніки;
  • перш ніж що-небуть зробити – запитуйте дозволу (сісти, встати, попити, сходити в туалет і т.п.);
  • якщо Ви поранені, намагайтеся не рухатися, цим Ви попередити надлишкову втрату крові.

 

При Вашому звільненні:

  • лежіть на підлозі обличчям вниз, голову закрийте руками і не рухайтесь;
  • тримайтесь, по можливості, подалі від пройомів вікон і дверей;
  • ні в якому випадку не біжіть на зустріч працівникам спецслужб або від них, тому що Вас можуть прийняти за злочінців.

 

5. Отримання інформації про евакуацію.

 

Якщо інформація про початок евакуації застала Вас в квартирі:

  • візьміть документи, гроши, цінності;
  • відключіть електроенергію, газ, воду, загасіть в пічі (каміні) вогонь;
  • закрийте вхідні двері на замок;
  • повертайтесь в залишене приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.

Надайте допомогу в евакуації похилим і важкохворим людям.

 

 

 

III.Рекомендациії керівникам підприємств, організацій, установ щодо дій в екстремальних ситуаціях.

 

 

1.Виявлення підозрілого предмету, який може виявитись вибуховим пристроєм.

 

Попереджувальні міри:

  • посилення перепускного режиму при вході (в”їзді) на територію об”єкту;
  • щоденні обходи території підприємства і огляд місць скупчення небезпечних речовин на предмет своєчасного знаходження вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
  • періодична комісійна перевірка приміщень складів;
  • більш ретельний підбір і перевірка кадрів;
  • при здачі складських приміщень в аренду рекомендується включати в договір пункти, що дають право при необхідності перевіряти їх на свій розсуд.

 

В випадку виявлення:

 

  • повідомити  правозахистні органи;
  • дати вказівку співробітникам знаходитись на безпечній відстані від виявленого предмету;
  • при необхідності приступити до евакуації людей згідно плану, що є в наявності;
  • забезпечити безперешкодний під”їзд до місця виявлення предмету автомашин правозахисних органів, медичних, пожежних і інш.;
  • забезпечити присутність осіб, що виявили знахідку, до прибуття слідчо-оперативної групи;
  • дати вказівку не наближатися, не торкатися, не відкривати і не пересувати знахідку.

 

 

2. Порядок прийому повідомлень, які містять погрози терористичного характеру, по телефону і пісьмово:

 

  • намагайтесь дослівно запам”ятати розмову і зафіксувати ії на папері;
  • в ході розмови відмітьте стать, вік, особливості мови телефонуючого (голос, темп мови, акцент, вимова і т.п.);
  • відмітьте звуковий фон (шум, звуки, голоси);
  • відмітьте характер дзвінка (міський або міжміський);
  • зафіксуйте точний час початку розмови і ії довготривалість;
  • при наявності на Вашому телефонному апараті автомату визначеня номеру – запишить номер, що визначився, в зошит.

 

При отриманні письмової погрози:

 

  • приберіть документ в чистий поліетиленовий пакет і жорстку папку;
  • не залишайте на ньому відбитків своїх пальців;
  • не розширюйте круг осіб, що можуть ознайомитися зі змістом документу;
  • анонімні документи не зшивайте, не склеюйте, не робіть на них надписи, не згинайте, не мніть. Реєстраційний штамп проставляти тільки на супроводжувальних листах організацій.

 

 

Глава 2. Як вести себе при викраданні і ставши заручником терористів.

 

Заручник  — це людина, яка знаходиться під владою злочинців. Сказане    не означає, що вона взагалі позбавлена можливості боротися за сприятливе вирішення ситуації, в якій опинилася. Навпаки, від ії поведінки залежить багато. Вибір правильної лінії поведінки потребує наявності відповідних знань. Такими повинні володіти потенційні жертви терористичних актів. 

 

Викрадення людей, захоплення заручників з метою отримання викупу, задоволення інших політичних вимог або обмін стало одним із розповсюджених видів кримінальних злочинів. Крім того, стати заручником можна випадково, наприклад, при пограбуванні магазину, банку, квартири, заміського котеджу або при захопленні терористами транспортного засобу, громадської будівлі і т.п.

 

Класична  система викрадення виглядає так: планування, підготовка, захоплення, укриття заручника, спілкування і допити, ведення переговорів, отримання викупу (або задоволення інших вимог), звільнення або страта жертви. 

 

На этапі  планування злочинці намічають об”єкт захоплення або викрадення, суму викупу (або інши вимоги), учасників операції, місця, які найбільш підходять для викрадення, ведення переговорів, отримання викупу.

 

На этапі підготовки злочинці приділяють велику увагу детальному вивченню образу життя жертви, яку вибрали (і всіх членів ії сім”ї), про ті місця, де вона частіше буває, про міри безпеки, що вона приймає. Вони проводят детальне вивчення місцевості, уточнюють маршрути пересування між роботою і домівкою, другими місцями, що відвідує людина, встановлюють розміщення приміщень в квартирі або офісі, сектор огляду із віконі т.п.

 

Вивчають злочинці і близьких друзів, ділових партнерів, наближених співробітників наміченої жертви. Це робиться для визначення тих осіб, що можуть бути вигідними при проведенні переговорів. Уточнюють їх імена і прізвища, адреси проживання, квартирні телефони, марки і регістраційні номери особистих автомашин, прикмети зовнішністі для швидкого і точного впізнання.

 

 

Міри захисту.

 

Реальна, в переважній більшості випадків єдина можливість самому швидко звільнитися із рук злочинців буває на початковому етапі захоплення, в момент нападу. Але якщо безрезультатність спроб звільнитися очевидна, краще не вдаватися до крайніх мір, а діяти відповідно до обставин, що склалися.

 

З моменту захоплення необхідно контролювати свої дії і фіксувати все, що може сприяти звільненню. Потрібно постаратися запам”ятати всі деталі транспортування з місця захоплення: час і швидкість руху, підйоми і спуски, круті повороти, зупинки біля світлофорів, залізничні переїзди, характерні звуки.  По можливості всі ці відомості потрібно постаратися передати натяком або запискою тим, хто веде переговори зі злочинцями. Якщо не буде такої можливості, в любому випадку пам”ятайте, що навіть сама невелика інформація про “в”язницю для заручника” може бути корисною для його звільнення, затримання та звинувачування злочинців. Потрібно запам”ятати все побачене і почуте за час перебування в ув”язненні – розміщення вікон, дверей, сходів, колір обоїв, специфічні запахи, не кажучи вже про голоси, зовнішність і манеру самих злочинців. Необхідно також спостерігати за їх поведінкою, уважно слухати розмови між собою, запам”ятовувати розподіл ролей.

 

Відомі випадки, коли захопленим людям вдавалося залишати в місцях зупинок умовні знаки, викидати зовні записки, тим чи іншим способом відмичати місце свого ув”язнення. Але робити подібні справи слід обережно, так як у випадку їх знаходження злочинцями неминуче послідує суворе покарання.  

 

Людина стає жертвою з моменту захоплення, і хоча це відбувається в різних умовах, жертва завжди  відчуває сильне психологічне потрясіння (шок).     Воно зобумовлено раптовим різким переходом від фази спокою до фази стресу.    Люди реагують на такий перехід по – різному: одні бувають буквально паралізовані жахом, другі намагаються дати відсіч. Тому життєво важливо швидко справитися зі своїми емоціями, щоб вести себе раціонально, збільшуючи шанс свого спасіння.

 

Зовнішня готовність до контакту зі злочинцями та обговорення питань, що їх цікавлять, повинна співпадати з головним правилом: допомагати не злочинцям, а собі. Адже отримана ними від заручників інформація в кінцевому випадку використовується в шкоду йому самому, його близьким, співробітникам, працівникам правоохороних органів. Потрібно продумано підходити до питань злочинців про можливі реакції свого оточення на викрадення, про суму викупу, про можливість задоволення інших вимог.

 

Головне завдання тут в тому, щоб своїми відповідями допомогти людям, які намагаються знайти і звільнити заручника, а не поставити їх в скрутне становище. В окремому випадку, аргументоване переконання злочинців в нереальності тих чи інших вимог може сприяти вирішенню інцидента “малою кров”ю”. В той самий час очевидно, що не можно діяти за принципом “все або ничого”. Реакція злочинців на очевидність факту нездійснення їх задуму в поєднанні зі збудженим психологічним станом, в якому вони, як правило, знаходяться, може бути роковою для заручника. До того ж злочинці не рідко знаходяться під дією наркотиків, в стані алкогольного сп”яніння.

 

Потрібно намагатись пом”якшити ворожість злочинців по відношенню до себе, шукати можливості встановлення індивідуальних контактів з деякими з них. Це необхідно хотя б для того, щоб уникнути фізичних страждань або покращити умови утримання. Але зовнішня готовність найти спільну мову зі злочинцями, участь в обговоренні турбуючих їх проблем не повинні суперечити згаданому  головному принципу допомагати собі і іншим заручникам, а не злочинцям.

 

 

Щоб зламати заручників психологічно, злочинці використовують слідуючи міри тиску: 

 

  • обмежують рухливість, зір, слух;
  • погано годують, мучать голодом і спрагою, позбавляють цигарок;
  • створюють  неможливі умови перебування.

 

 

Зберігання психологічної стійкості при довгочасному перебуванні в ув”язненні – одна з важливих умов порятунку заручника. Тут підходять любі прийоми і методи, які відвертають від неприємних відчуттів і переживань, та дозволяють зберегти  ясність думок, адекватну оцінку ситуації. Корисно засвоїти слідуючі правила:

 

  • старайтеся, наскількі це можливо, дотримуватись вимог особистої гігієни;
  • робіть доступні в даних умовах фізичні вправи. Як мінімум, напружуйте і розслаблюйте почерзі всі м”язи тіла, якщо не можливо виконувати звичайний гімнастичний комплекс. Подібни вправи бажано повторювати не менш трьох раз в день;
  • дуже корисно у всіх відношеннях практикувати аутотренінг та медитацію. Подібні методи допомагають тримати свою психіку під контролем;
  • згадуйте про себе прочитані книги, послідовно обдумуйте різноманітні відволікаючі процеси (вирішуйте математичні задачі, згадуйте іноземні слова і т.п.). Ваш мозок повинен працювати;
  • якщо є можливість, читайте все що трапиться під руками, навіть якщо цей текст зовсім вам не цікавий. Можливо також писати, не дивлячись на те, що написане буде відібрано. Важливий сам  процес, що допомагає зберегти свідомість;
  • важливо слідкувати за часом, тим більше, що викрадачі звичайно відберають часи, відмовляються говоріти який зараз день і час, ізолюють від зовнішнього світу. Відмічайте зміну дня і ночі (по активності злочинців, по звукам, режиму харчування і т.п.);
  • намагайтеся відноситися до того, що відбувається з вами ніби зі сторони, не приймати те, що трапилось близько до серця, до кінця надіятися на благополучний         результат. Жах, депресія і апатія – три ваших головних ворога;
  • не викидайте речи, які можуть вам знадобитися (лікі, окуляри, олівці), намагайтеся створити хоча б мінімальний запас питної води і продуктів харчування на той випадок, якщо вас надовго кинуть одного або перестануть годувати.

 

 

Злочинці чітко розуміють, що найбільшій небезпеці вони підпадають під час отримання грошового викупу. Тому вони розробляють складні, багатоступінчасті системи отримання грошей. Мета дій, що вони пріймають – виключити напад із засідки, фіксацію факту передачі грошей, встановлення особистості злочинців.

 

 

Звільнення.

 

В тому випадку, коли злочинці самі відпускають на волю заручника, вони відвозять його в яке небудь безлюдне місце, і там залишають одного. Другий варіант – його кидають в закритому приміщенні, вихід з якого потребує немало часу і сили. Третій варіант – висаджують на вулиці з пожвавленим рухом (по далі від постів ДАІ і співробітників міліції). Після цього машину кидають, або міняють на ній номер.

 

Може статися і так, що звільняти вас буде міліція. В такому випадку потрібно намагатися переконати злочинців, що краще всього їм здатися. Тоді вони можуть розраховувати на більш м”який вирок. Якщо подібна спроба не вдалася, постарайтесь їх переконати, що їх доля знаходиться в прямій залежності від вашої. Якщо вони підуть або готові на вбивство, тоді всяки переговори влади з ними втрачають значення. І тоді залишається тільки штурм з використанням зброї.

 

Коли злочинці і заручники вииходять із  схованки, їм всім наказують тримати руки за головою. Не потрібно цим обурюватися, робити різких рухів. Поки не пройде процедура впізнання, необхідні міри безпеки.

 

Якщо почався штурм або зараз почнеться, намагайтесь прикрити своє тіло від пуль. Краще всього лягти на підлогу подалі від вікон і дверей, обличчям вниз, не на прямій лінії від віконних і дверних пройомів.  В момент штурму  не беріть в руки зброю злочинців. Бійці штурмової групи можуть прийняти вас за злочинців і застрелити. Їм николи розбиратися в цей час. Злочинці під час штурму намагаються сховатися серед заручників. Намагайтеся в міру своїх можливостей не дозволяти їм цього робити, негайно повідомте про них бійцям спецпідрозділу, що увірвалися в приміщення.

 

І останнє.  В тих випадках, коли місце утримання заручників і знаходження злочинців встановлено, спецслужби намагаються використати технічни засоби для прослуховування розмов, які відбуваються в приміщенні. Пам”ятайте про це і в розмові із злочинцями або з іншими заручниками повідомте інформацію, яка може бути використана для підготовки штурму.  Особливо важливі відомості про яскраві і помітні прикмети, за якими можна відрізнити заручника від злочинця, про зброю злочинців, про їх кількість, розміщення в середині приміщення, їх моральний стан і наміри.

 

При захопленні терористами Театрального центру в м. Москві у жовтні 2002 р. багатьом заручникам вдалося передати інформацію про злочинців, їх наміри і поведінку по мобільним телефонам і іншими способами, що сприяло звільненню сотень людей.

 

 

Глава 3. Психологія поведінки людей в надзвичайних ситуаціях.

 

Особливі умови, в яких може опинитися людина, як правило, викликають у неї психологічну і емоційну напругу. Як наслідок, в одної це супроводжується мобілізацією внутрішніх життєвих ресурсів; в інших – зниженням або навіть зривом працездатності, погіршенням здоров”я, фізіологічними і психологічними стресовими явищами. Залежить це від індивідуальних особливостей організму, умов праці та виховання, інформованості про події, що відбуваються і розуміння ступеню загрози.

 

В усіх складних ситуаціях вирішальну роль має моральна загартованість і психологічний стан людини. Вони визначають готовність до свідомих, впевнених і розрахованих дій в любих критичних моментах.

 

 

Психологічна готовність.

 

Стихійні лиха, великі аварії і катастрофи, тероризм, їх трагічні наслідки визивають у людей велику емоційну збудженість, потребують високої морально-психологічної стійкості, витримки і рішучості, готовності надати допомогу потерпілим, врятувати матеріальні цінності, що гинуть.

 

Важка картина руйнувань і спустошення, безпосередня загроза життю негативно впливає на психіку людини. В дєяких випадках можуть порушити процес нормального мислення, послабити або повністю виключити контроль над собою, що приводить до невиправданих і непередбачуваних дій.

 

Як правило, переборенню жаху сприяє, перш за все, почуття особистої відповідальності, усвідомлення значення діла, що роблять. Загроза і ризик для здоров”я, важливість робіт, що виконуються – все це піднімає значимість того, що здійснюється в особистих очах.

 

У непідготовлених психологічно, не загартованих людей з”являється почуття жаху і прагнення втікти з небезпечного місця, у других – психологічний шок, що супроводжується заціпенінням м”язів. В цю мить порушується процес нормального мислення, послаблюється або повністю втрачається контроль свідомості над почуттям і волею. Нервові процеси (збудження або заторможення) проявляються по-різному. Наприклад, в деяких розширюються зіниці – кажуть “у жаху очі великі”, порушується дихання, починається серцебиття – “серце готове вирватися з грудей”, спазми перефіричних кров”яних судин – “побілів як крейда”, появляється холодний піт, слабшають м”язи – “опустилися руки або підкосились коліна”, змінюється тембр голосу, а іноді втрачається дар мови. Відомі навіть випадки смерті при раптовому страху від різкого порушення роботи серцево-судинної системи.

 

Такий стан буває доволі довготривалим – від декількох годин до декількох діб. При ліквідуванні наслідків землетрусів і аварій приходиться іноді спостерігати людей, які знаходяться у стані душевної пригніченості, можуть тривалий час безцільно блукати по руїнам.

 

Несподіваність виникнення загрози, незнання характеру і можливих наслідків стихійного лиха або аварії, правил поведінки в цих обставинах, відсутність досвіду і навичок в боротьбі зі стихією, слабка морально-психологічна підготовка – все це причини такої поведінки людей.

 

 

Що робити, як поводитись, щоб уникнути такого пригніченого стану людей?

 

По-перше, потрібно враховувати, що людина, яка перенесла важке психологічне травмування, більш швидко відновлює душевну рівновагу, якщо ії залучити до будь-якої фізичної праці, і не самого, а в складі групи.

 

По-друге, щоб послабити негативний вплив на людину, потрібна постійна підготовка до дій в надзвичйних ситуаціях, формування психічної стійкості, виховання волі. Тому саме основним змістом психологічної підготовки являється вироблення і закриплення необхідних психологічних якостей.

 

По-третє, особливе значення має підготовка колективів – всіх робітників підприємств, організацій і установ до підвищеної стійкості, до психологічних навантажень, розвитку витривалості, впевненості, до намагання виконати поставлені завдання, розвитку взаємодопомоги і взаємодії. 

 

Потрібно пам”ятати, що рівень психологічної підготовки людей – один з важливих факторів. Найменша розгубленність і прояв страху, особливо в самому початку аварії або катастрофи, в момент розвитку стихійного лиха можуть привести до важких, а часом і невиправних наслідків. В першу чергу це відноситься до посадових осіб, які повинні негайно прийняти міри, що мобілізують колектив, показуючи при цьому особисту дисциплінованість і витрімку.