• +38 (048) 788-92-09
  • +38 (048) 796-29-72
67562, Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5

Безпека життєдіяльності

ПЕРЕДМОВА

В житті сучасної людини все більш вагоме місце посідають турботи, пов'язані з подоланням різних кризових явищ, які виникають в наслідок розвитку земної цивілізації. Причиною цього, з одного боку, є те, що науково-технічний прогрес не тільки сприяє підвищенню продуктивності і покращенню умов праці, зростанню добробуту та інтелектуального потенціалу суспільства, але й призводить до зростання ризику аварій і катастроф, і, перш за все, у великих технічних системах.

Це зумовлено збільшенням кількості, складності та зростанням одиничних потужностей агрегатів на промислових та енергетичних об'єктах, їх територіальною концентрацією.

Одещина - особливий регіон, з точки зору природної та техногенної небезпеки.

 

На території Одеської області розташовано 913 потенційно небезпечних об’єктів, з яких:

- 827 вибухопожежно небезпечні;

- 44 хімічно небезпечні;

- 35 гідродинамічної небезпеки. 

 

На хімічно небезпечних об’єктах може зберігатись або використовуватись у виробничій діяльності близько 86,2 тис. тон небезпечних хімічних речовин, з них: 86 тис. тон аміаку, 200 тон хлору та інших небезпечних хімічних речовин. В зону можливого хімічного ураження від цих об’єктів попадає 694 тис. чоловік.

У великій кількості хімічно небезпечні речовини на своїх виробництвах використовують такі підприємства області, як Одеський припортовий завод, водонасосна станція «Дністер».

Решта (42 хімічно небезпечних об’єкта) не утворюють надмірно – великих зон хімічного забруднення та мають 2-4 ступень хімічної небезпеки.

Це значно підвищує небезпеку виникнення техногенних катастроф, збільшує негативну дію особливо небезпечних природних явищ. Адже у зонах можливого хімічного зараження в Одеській області проживає близько 2 млн. населення. І це тільки невеличка частина багатьох прикладів.

На території України причинами надзвичайних ситуацій переважно були стихійні лиха, порушення технологічних процесів, вихід їх з під контролю людей тощо, але в останній час дуже гостро стоїть питання щодо належного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій воєнного характеру.

За статистикою внаслідок воєнних конфліктів страждає, здебільшого, мирне населення, збільшується кількість біженців. Треба зазначити, що воєнні конфлікти за теперішніх умов можуть спричинити набагато більших втрат серед населення, різні зміни умов його життєдіяльності, значне падіння рівня виробництва.

Залишається напруженою й криміногенна обстановка в Одеській області. Держава в особі правоохоронних органів, на жаль, не може кожному громадянину гарантувати безпеку від злочинних проявів.

Незважаючи на зниження темпів росту деяких видів злочинів, їх загальна кількість залишається дуже високою, додалися й нові — терористичні акти, екстремістські прояви, жертвами яких стають мирні люди.

Ця безпека залежить часом від обачного поводження кожного з нас.

У зв'язку з цим проблема захисту населення і територій від таких надзвичайних ситуацій набула гостроти і актуальності. Вона сформувалася в останні роки в системі державного регулювання країни як нагальна і об'єктивна потреба, визначена як функція держави. Слід відмітити, що загальною характерною особливістю природних, техногенних і екологічних небезпек та загроз на сучасному етапі є їх взаємопов'язаний комплексний характер, який полягає у тому, що одне лихо може викликати цілий ланцюг інших, більш катастрофічних процесів.

 

 

1.ОСНОВНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗИМОВОГО ТА ЛІТНЬОГО ВІДПОЧИНКУ НА ВОДІ

Зимовий відпочинок

Допомога під час переохолодження або обмороження

Для зимового відпочинку слід правильно підбирати одяг та взуття. Одяг повинен бути легким, зручним та багатошаровим. Повітряні прошарки захистять від вітру та збережуть тепло тіла. Якщо взуття тісне, можна обморозити ноги, коли ж занадто просторе — натерти їх.

На прогулянку слід надягти вовняні шкарпетки. Синтетичні гріють гірше і натирають шкіру.

Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми, слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей, або вперед — "рибкою" — просковзнути по льоду на животі, витягнувши руки. Не можна опиратися на руки, щоб їх не зламати, і можна падати в найближчу кучугуру снігу.

 

Потрібно виконувати певні правила поведінки на льоду:

- падати правильно (на бік чи "рибкою"), при падінні не триматися за товариша;

- не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;

- не ходити по катку в мокрому одязі.

 

Якщо немає поблизу катка, часто для катання на ковзанах використовують кригу замерзлої річки або ставка. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:

- ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;

 - не кататись по тонкій кризі (крига темного кольору).

 

Безпечною є крига товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).

Необізнаність населення в загрозі для життя при виході на лід, відсутність знань про заходи допомоги потерпілим, а інколи й особиста необачність, призводять до трагічних наслідків.

 

 

Що треба робити, якщо ви провалилися під лід річки або озера?

 

 

-          розставити руки на боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхні і не піти під лід;

 

-          кликати по допомогу;

 

-          старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;

 

-          намагаючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися з води, повзучи грудьми та по черзі витягуючи на поверхню ноги;

 

-          вибравшись з пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (і де міцність льоду, таким чином, перевірено). Незважаючи на те, що сирість і холод змушують бігти і зігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись, поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: крижана вода дуже швидко викликає переохолодження організму.

 

 

 

Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:

 

 

-          не можна підбігати до товариша, який провалився у воду;

 

-          до нього потрібно наближатися повзком, використовуючи для зміцнення крижі продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою;

 

-          до самого краю пролому підповзати не можна, бо у воді можете опинитись вдвох;

 

-          пасок, шарф, будь-яка дошка або палка, санки, лижі можуть врятувати людину.

 

 

Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3-4 м), кинь своєму товаришу мотузку, шарф, палку, аби він ухопився за них. Подавши підручний засіб рятування, потрібно витягнути друга на лід і повзком вибратись з небезпечної зони. Потім постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, розтерти тіло (але ні в якому разі не снігом), по можливості переодягти у сухі речі (можна дещо зняти з себе) та доставити потерпілого в тепле місце і напоїти гарячим чаєм.

 

На привалах, під час тривалого перебування в умовах низької температури, особливо у вітряну погоду, в недостатньо теплому одязі, за відсутності укриття та засобів обігрівання може статися загальне охолодження організму.

 

Переохолодження — досить велика небезпека, симптомами якої є сильне тремтіння, слабкість, сонливість, нечітка свідомість. Остуда говорить про бажання організму прискорити обмін речовин та вироблення тепла, а більш енергійна робота нирок попереджує про необхідність сховатися від непогоди, розвести багаття та випити гарячого чаю. Якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками та ногами тощо. При першій можливості необхідно просушити одяг, шкарпетки. В мокрому одязі тіло втрачає тепло набагато швидше, ніж у сухому.

 

 

Які причини та механізм переохолодження?

 

Тепла кров при переохолодженні швидко надходить до поверхні рук, ніг і повертається холодною. Виникає озноб. Це намагання організму виробити додаткове тепло і прискорити рух крові. (Перша стадія замерзання).

 

На другій стадії замерзання для компенсації тепловтрат необхідно прийняти додаткові заходи по збільшенню швидкості руху крові: інтенсивний рух, колективну роботу і т. д. Але не слід забувати, що в цьому випадку кров з зовнішніх органів повертається надто холодною.

 

Поки запас тепла у вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної температури тіла і повертається до кінцівок. Однак при подальшому переохолодженні організм вже не може справитись із зігріванням крові і тоді вмикається інший механізм — відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" крузі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка).

 

Пам'ятайте: на холоді до 70 % тепла з тіла людини випаровуються через голову. Саме тут — максимальні втрати. Тож, щоб не мерзли ноги, слід утеплювати голову. В протилежному випадку настає третя стадія замерзання. Людина перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно паморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити.

 

Якщо таку людину будуть заставляти рухатись і навіть її тормошити, і якщо її розбиратиме тепло, то результат може бути трагічним — холодна кров з кінцівок підступить до серця, легенів, мозку.

 

Запам'ятайте: потерпілого, який перестав тремтіти, ні в якому разі не можна розтирати і заставляти рухатись, оскільки першим результатом цих дій буде надходження холодної крові від периферії до центральної зони і подальше падіння температури, охолодження мозку і серця. В результаті й настають "смерть при рятуванні", випадки обмороження окремих частин тіла. Навіть при нульовій температурі в сиру погоду можна відморозити пальці на ногах, коли взуття тісне. При нижчих температурах нерідко відморожують ніс, вуха, щоки, шию. Спершу в обмороженому місці з'являється відчуття холоду, потім — поколювання, біль, а згодом втрачається і чутливість. Шкіра на обмороженому місці набуває білуватого кольору. Якщо вчасно не зарадити обмороженню, то після прихованого періоду настає другий — некроз, тобто омертвіння тканини.

 

Перша допомога полягає у тому, щоб якомога швидше відновити кровообіг на ураженій частині тіла. Це місце обережно оголюють, аби не пошкодити примерзлу до одягу чи взуття шкіру, і занурюють у теплу воду (+18 - +20 °С), одночасно проводячи легкий масаж. Поступово, протягом 20-30 хвилин, температуру води піднімають до +37 °С. Повністю відігрівшись, шкіра стає яскраво-рожевою, людина відчуває біль. Та цього болю лякатися не слід, він свідчить про те, що відновилася чутливість шкіри.

 

Після цього обморожену частину тіла обережно просушують м'яким рушником, протирають спиртом, накладають суху (бажано — стерильну) пов'язку, тепло закутують. Щоки, ніс, вуха можна зігрівати прямо на вулиці, несильно розтираючи їх круговими рухами, та все ж краще зайти до теплого приміщення.

 

Надаючи першу допомогу, треба попросити потерпілого, щоб він ворушив пальцями на ушкодженій руці або нозі. Це прискорює відновлення кровообігу.

 

Зробивши усе необхідне, людину слід напоїти гарячим чаєм, зігріти, тепло укутавши або обклавши грілками.

 

Не можна розтирати обморожені частини тіла снігом — це лише пошкоджує шкіру, сприяє занесенню інфекції.

 

Не слід також опускати обморожені руки або ноги в холодну воду, зігрівати їх біля вогнища, на гарячій печі.

 

Не слід забувати й інше: обморожені місця довго будуть чутливими до холоду й можуть повторно обморожуватись навіть через кілька років. Тому надійно захищайте їх від переохолодження.

 

Багато людей вважає, що є мазі, які попереджують обмороження, — наприклад, гусячий жир. Це помилка — жири сприяють переохолодженню шкіри.

 

На морозі часом трапляються й інші травми. Скажімо, взимку дехто з дорослих хлопців любить розігрувати малюків, пропонуючи їм торкнутися язиком заліза, або й самі влаштовують подібне "змагання". В результаті чимало з них стає пацієнтами "швидкої допомоги".

 

 

Правила безпеки біля водойм під час осіннього, весняного відпочинку: небезпечність льодоходу, рибалка на кризі. Небезпека ходіння по льоду у період потепління, ожеледиці.

 

 

Маючи на увазі, що структура, міцність і товщина льоду змінюються протягом пізньої осені, зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити на водойми — це небезпечно для життя.

 

 Осінній лід стає міцним тільки після того, як встановляться безперервні морозяні дні, але навіть у короткочасну відлигу він втрачає цю якість.

 

Навесні лід під дією сонця і талої води стає пористим і буде слабким, незважаючи на те, що він зберігає достатню товщину.

 

 

Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:

 

-                              лід може бути неміцним біля стоку води; 

 

-                              може бути тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід; 

 

-                              тонкий лід і там, де б'ють джерела, де швидкий плин або струмок впадає в річку; 

-                              особливо обережно слід спускатися з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею; 

 

-                              можливі тріщини, під кригою може бути повітря. 

 

 

В силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив водного поля. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликати по допомогу. Ні в якому разі, задля розваги, не можна перестрибувати з однієї крижини на іншу.

 

 

 

Літній відпочинок на воді

 

 

Судома: причини виникнення, методи упередження та способи її позбутися

 

 

Досвід і спостереження свідчать, що нещасні випадки на воді трапляються при порушенні заходів безпеки. Щоб не було біди з вами і всіма, хто нас любить, давайте поводитись на водоймах так, як вимагають заходи безпеки життя: обачно і обережно.

 

Купатися краще вранці або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче 17-19°С, у більш холодній перебувати небезпечно.

 

Плавати у воді можна не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватись поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

 

Не слід доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися кілька разів по 15-29 хвилин.

 

Не можна входити та пірнати у воду після тривалого перебування на сонці. Периферичні судини надто розширені для тепловіддачі. При охолодженні у воді настає різке рефлекторне скорочення м'язів, що призводить до припинення дихання. Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, необхідно вибирати безпечне місце для купання з поступовим уклоном та твердим і чистим дном. У воду слід заходити обережно.

 

Не влаштовуйте грубі ігри на воді, підпливаючи під тих, хто купається, хапаючи їх за ноги, "топлячи", подаючи помилкові сигнали про допомогу та ін.

 

Дуже обережно плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках! Вітром або течією їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею — захлеснути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість.

 

Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, не обладнаних спеціально. Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або течією могло принести корчі.

 

Не запливайте далеко, тому що можна не розрахувати своїх сил.

 

Купання у масці, з трубкою і в ластах потребує обережності. Не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога.

 

Не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу.

 

Порушення цих правил залишається головною причиною загибелі людей на воді. Особливо багато тоне людей влітку під час спеки. Друга головна причина загибелі на воді: спочатку — самовпевненість, а потім — страх.

 

Коли у воді судома зводить м'язи, це лякає людину. На якусь мить порушується дихання, втрачається координація рухів, голосову щілину зводить спазм. Цього часом буває цілком достатньо, аби захлинутися.

 

Судоми самі по собі не можуть втопити когось. Потрібно лише вміло їм протидіяти.

 

Коли звело литку (а це, до речі, буває найчастіше), слід захопити рукою пальці ноги, сильно притягти їх до себе і тримати так, незважаючи на біль. Допомагає й енергійний масаж у воді напружених м'язів. Та, як правило, через 3-5 хвилин судоми минають без стороннього впливу. Отже, треба просто протриматися цей час на плаву, не панікувати.

 

Багаторічні спостереження свідчать, що переважно тонуть ті, хто вміє плавати. Підвищення рівня свободи веде до зниження рівня безпеки.

 

 

Коли побачите, що хтось тоне:

 

 

-                            якщо близько рятувальники, покличте їх;

 

-                            киньте людині предмет, який допоможе втриматися на воді;

 

-                            рятуючи потерпілого, підпливіть до нього ззаду або збоку, однією рукою тримайте людину за підборіддя, а другою гребіть до берега.

 

 

 

2. ПОВІНЬ, ПАВОДОК

 

 

Повінь — це тимчасове затоплення значних ділянок місцевості в результаті підняття рівня води у водоймах, викликане різноманітними причинами (танення снігу, тривалі зливи, урагани, руйнування дамб та інших гідротехнічних споруд).

 

Паводок — фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні пори року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і підняття рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.

 

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмивання залізничних й автомобільних доріг; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

Внаслідок повені або паводку починається просідання будинків і землі, виникають зсуви та обвали.

 

Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка

 

Сирени та переривчасті гудки підприємств і транспортних засобів — це сигнал "Увага всім".

Негайно увімкніть радіоприймач або телевізор.

Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільний для зв'язку з вами.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

Підготуйте документи, одяг, необхідні речі, запас продуктів харчування на кілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або покладіть на верхні полиці.

Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

 

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Швидко зберіть потрібні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

По можливості, негайно залишіть зону затоплення.

Перед виходом з будинку вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у печах.

Зачиніть вікна та двері, якщо є час — закрийте вікна і двері першого поверху дошками (щитами).

Відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися.

Підніміться на верхні поверхи.

Якщо будинок одноповерховий — займіть горищні приміщення.

До прибуття допомоги залишайтеся на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях.

Сигналізуйте рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по змозі,   допомогу.

Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

 

Дії після повені, паводка

 

Переконайтеся, що ваше житло не дістало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, немає провалин у будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

Не користуйтесь електромережею до повного висихання будинку.

Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.

Здійснюйте осушування затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу.

Електроприладами можна користуватися тільки після ретельного просушування.

Заборонено вживати продукти, які були підтоплені під час повені.

Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена і дістала пошкодження.

Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.

Дізнайтеся в місцевих органах виконавчої влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

3. УРАГАНИ, ШКВАЛИ ТА СМЕРЧІ

 

Сильний вітер — це рух повітря відносно земної поверхні зі швидкістю або горизонтальною складовою швидкості понад 25 м/с.

За руйнівною силою може рівнятися із землетрусом.

Смерч — сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вертикальної вісі, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині.

Обертальна швидкість (проти годинної стрілки) — до 100 м/с, швидкість руху — 36-60 км/г.

Шквал — короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напрямку.

Сильні вітри, шквали та смерчі — стихійне лихо, яке може статися в будь-яку пору року, але найчастіше — у серпні і вересні.

Синоптики відносять їх до надзвичайних подій з помірною швид­кістю поширення, тому частіше за все вдається оголосити штормове попередження.

Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що призводять до затоплення місцевості.

Заходи, необхідні для виконання кожному, хто опиниться у можливій зоні стихійного лиха

Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження:

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Не користуйтеся без потреби телефоном, бо по ньому можуть надійти якісь повідомлення.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на кілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Підготуйтеся до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у печах.

Приберіть господарське майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу.

Машину поставте у гараж.

Покладіть на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибками.

Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки, вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості захистіть віконницями або щитами.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні до дитячого садка та школи.

Перейдіть у більш стійку капітальну будову, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

Якщо ви у човні й дістали штормове попередження або бачите наближення непогоди, негайно пливіть до берега.

 

 

Дії під час стихійного лиха:

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам. Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

Загасіть вогонь у печах, вимкніть електро- та газопостачання.

Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні й цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях — коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Увімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

Не намагайтеся перейти в іншу будівлю — це небезпечно.

Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко.

По можливості, заховайтеся у підвал найближчого будинку.

Якщо ви на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі, знайшовши будь-яке заглиблення (яр, канаву, кювет), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не сидіть у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або будь-якому заглибленні.

Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику: мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

Не наближайтеся до води подивитися на шторм: сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочують на берег. Ви можете загинути.

 

Дії після стихійного лиха:

 

Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто зазнав психічної травми в результаті лиха, оцініть ситуацію.

Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

Переконайтесь, що ваше житло не пошкоджене. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності, сповістіть пожежну охорону.

Не виходьте відразу на вулицю — після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.

Будьте дуже обережні, виходячи з будинку.

 

Остерігайтеся:

 

Частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел небезпеки.

Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого.

Обов'язково кип'ятіть питну воду.

Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути для ремонтних робіт.

Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Дізнайтеся в місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

4. ЗАПОБІГАННЯ УРАЖЕННЮ БЛИСКАВКОЮ

 

Щоб уникнути ураження блискавкою при наближенні грози:

 

 - заховайтесь у приміщенні;

 - сядьте в машину та повністю закрийте вікна;

 - якщо ви плаваєте або знаходитесь у човні, найшвидше намагайтеся вибратися на берег. Вода є провідником електрики;

 - за винятком екстрених випадків, намагайтеся не користуватися телефоном;

 - не наближайтесь до телеграфних стовпів або високих дерев;

 - намагайтеся не знаходитись на вершинах пагорбів;

 - не стійте поряд з залізною огорожею, лініями високої напруги, сталевими трубами та рейками, а також поблизу інших провідників електрики;

 - якщо ви не один, тримайтесь один від одного на відстані та намагайтесь не стояти, а лягти на землю;

 - не приймайте під час грози душ або ванну.

Якщо сховатись ніде (скажімо, в чистім полі), треба лягти прямо на землю.

В сучасних міських будинках природний електричний розряд практично не може уразити людину. Громовідвід — надійна система, яка приймає на себе удар блискавки і спрямовує його в землю, тобто повністю нейтралізує силу гігантського електричного розряду.

 

5.ОЖЕЛЕДИЦЯ

 

Щорічно в Одеській області реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

 

Перед виходом з будинку

 

Змайструйте на підошви та підбори вашого взуття "льодоступи":

-   прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами підбору) або лейкопластиру;

-   наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один-два дні вистачає);

-   натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (хоча від води піщини наждакового паперу рано чи пізно обсипаються);

-   намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам'ятайте, що кращою для льоду є підошва з мікропористої чи іншої м'якої основи та без високих підборів.

Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або шипом.

Якщо у вас із собою сумка, то вона має бути тільки такою, що можна носити через плече.

Пам'ятайте, що дві третини травм люди, старші 60 років, дістають при падінні.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров'я.

Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні.

Зачекайте, поки приберуть сніг і розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

 

Як можна зменшити ризик травм під час ожеледиці

 

Будьте готові про всяк випадок під час ходьби в такі дні впасти.

Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні від речей.

Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте з будинку неквапом.

 При порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

Падати під час ожеледиці слід з мінімальною шкодою для свого здоров'я.

Відразу присядьте, щоб знизити висоту.

У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково переверніться — удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.

Не тримайте руки в кишенях — це збільшує можливість не тільки падіння, а й важчих травм, особливо переломів.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті кригою. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах — особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці.

Пам'ятайте, що під час ожеледиці значно збільшується гальмовий шлях машини, і падіння перед автомобілем, що рухається, призводить, як мінімум, до каліцтва, а, можливо, і до загибелі.

Небезпечні прогулянки під час ожеледиці в нетверезому стані. Травми при цьому найчастіше важкі, всупереч переконанню, що п'яний завжди падає вдало.

При сп'янінні люди не так чутливі до болю і за наявності травми не звертаються вчасно до лікаря, що спричиняє згодом неприємності та додаткові проблеми.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися пухлини, — терміново зверніться до лікаря у травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

Тримайтеся подалі від будинків — ближче до середини тротуару.

Взимку, особливо в містах, під час відлиги (танення снігу і льоду) дуже велику небезпеку становлять бурульки.

Будьте обережними, коли виходите на вулицю.

Пам'ятайте, що під час ожеледиці найчастіше трапляються струси головного мозку, переломи, вивихи, розтяги та розриви.

 

6. ЗСУВИ

 

Причини зсуву

 

Причинами зсуву можуть бути: надмірне зволоження ґрунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання ґрунту підземними та поверхневими водами. Об'єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибелі людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

 

Готуйтеся до виникнення зсуву:

 

Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на височині, на схилах або коло підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.

Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони.

Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту. 

 

Дії під час зсуву

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

При отриманні інформації про дане стихійне лихо дійте залежно від ступеня загрози та швидкості зміщення зсуву.

Підготуйтесь до евакуації, з'ясуйте у місцевих органах виконавчої влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

За наявності часу та при незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості, вивозьте своє майно у раніш намічене місце; відключіть усі мережі постачання; щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можли­вості, захистіть віконницями або щитами.

Дійте негайно! Терміново евакуюйтеся у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метр на добу.

Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

Від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися.

 

Дії після зсуву

 

Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть, при необхідності рятувальникам у відкопуванні та визволенні постраждалих із завалів.

Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

З'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

 

7. ЗЕМЛЕТРУС

 

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу

 

Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на кілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

Від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

З'ясуйте, чи не знаходиться ваше житло або місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

 

Дії під час землетрусу

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди; головна небезпека, яка вам загрожує, — це предмети і уламки, що падають.

Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому-другому поверхах.

Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

 

 

 

Дії після землетрусу

 

Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

Обов'язково кип'ятіть питну воду, вона може бути забруднена. Перевірте, чи немає загрози пожежі.

Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Згідно сейсмічного районування території України, Одеська область перебуває в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 8 балів (за 12-ти бальною шкалою МБК).

Зоною сейсмічності у 6 балів є територія області площею 25,8 тис. кв. км з населенням                  1,2 млн. чол. (Балтський, Кодимський, Красноокнянський, Котовський, Роздільнянський, Фрунзівський, Ананьївський, Ширяївський, Саратський, Татарбунарський, Б-Дністровський, Іванівський, Тарутинський, Овідіопольський, Біляївський, Кілійський, Арцизький, Ізмаїльський райони).

Зоною сейсмічності у 7 балів є територія області площею 9,7 тис. кв. км з населенням                490 тис. чол. (м. Ізмаїл, Арцизький, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський, Саратський, Тарутинський райони).

 

 

8. ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЬ У ЗАВАЛІ

 

Для того щоб не потрапити у завал у будинках, приміщеннях підприємств і установ, коридори, проходи, сходові клітки й внутрішні двері заздалегідь слід звільнити від загородження зайвими предметами. Масивні шафи й стелажі слід надійно прикріпити до стін. Не можна розміщати важкі предмети на верхніх полках. Кожен повинен знати розташування електровимикачів, пожежних і газових кранів.

Після того, як минула загроза надзвичайної ситуації, необхідно переконатися у відсутності поранення, оглянути оточуючих людей і, якщо потрібно, надати їм допомогу, а також звільнити потерпілих, які потрапили в легко переборні завали. Забороняється зрушувати з місця важкопоранених, якщо тільки їм не загрожує небезпека (пожежа, обвалення конструкцій і т.д.). Слід забезпечити безпеку дітей, хворих, старих і заспокоїти їх.

При вході в будинок обов'язковою умовою є перевірка водопроводу, газу, електрики. Якщо є пошкодження електролінії, вимикніть її. Витік газу можна виявити тільки по запаху і якщо він присутній, то слід відкрити всі вікна й двері, негайно покинути приміщення й повідомити про те, що трапилося, відповідним службам. При ушкодженні водогінних мереж усуньте несправність або відключить водопостачання. Пити воду можна тільки після її кип'ятіння або, що перебуває в закритій посудині. При наявності вогнищ загоряння їх треба згасити. Якщо це не вдається, необхідно зв'язатися із рятувальної службою (тел. 101).

 

Не можна підходити до явно пошкоджених будинків і входити в них.

 

ВИ ПОРАНЕНІ, ОТРИМАЛИ ТРАВМУ:

  1. Намагайтесь зрозуміти, яке у вас поранення (травма).
  2.  Надайте собі посильну допомогу.
  3. Розтирайте собі придавлені кінцівки.
  4. Переверніться на живіт, послабте тиск на груди.

 

 

ВИ НЕ МОЖЕТЕ ВИБРАТИСЯ:

  1. Зміцніть завал та встановіть підпірки під конструкцію над вами.
  2. Постарайтеся надягти теплі речі.
  3. Голосом та стукотом зверніть увагу рятувальників.

 

 

У ВАС Є МОЖЛИВІСТЬ ВИБРАТИСЯ:

  1. З'ясуйте, чи немає просвітів, лазів, прорізів.
  2. Обережно вибирайтеся із завалу, не викликаючи нового обвалу.
  3. Вийдіть на відкрите місце.
  4. Зареєструйтеся в штабі рятувальних робіт.

 

 

9. ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

 

Гриби — це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й до смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

 

 

Основні причини отруєнь

 

Серед причин отруєнь грибами:

-   вживання отруйних грибів;

-   неправильне приготування умовно їстівних грибів;

-   % вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

-   вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпеч­них двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєнню грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

Застерігаємо! Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Не збирайте грибів: 

-          якщо не впевнені, що знаєте їх, — якими б апетитними вони не

здавалися;

-          поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

-          невідомих, особливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення — "бульба", оточене оболонкою;

-          з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;

-          ніколи не збирайте пластинчатих грибів, отруйні гриби маскуються під них;

-          "шампіньйонів" та "печериць", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба — білого кольору.

Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках — вони не завжди відповідають дійсності. Не пробуйте сирих грибів на смак.

Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом, викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які вражають слизову оболонку шлунку.

Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містить мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд, також може статись отруєння.

Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання — ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні —приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів. Біль та приступи нудоти повторюються декілька разів через 5-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

 

Перша допомога при отруєнні грибами

 

Викличте "Швидку медичну допомогу".

Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

З'ясуйте, хто вживав разом з постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

  • Вживати будь-які ліки та їжу, алкогольні напої, молоко — це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику.
  • Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте: Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Настійно радимо всім! Не збирайте та не їжте грибів зовсім. Без грибів можна прожити.

 

 

10. ОБЕРЕЖНО – ПТАШИНИЙ ГРИП

 

Пташиний грип – висококонтагіозне захворювання птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів та систем травлення.

Збудником грипу птиці є вірус, який має спорідненість з вірусами грипу людини, коня, свині та унікальну здатність змінювати свою антигенну і патогенну структуру.

 

Джерело інфекції

 

Джерело інфекції — хвора й перехворіла на грип дика перелітна та синантропна (ворони, шпаки, голуби, горобці й ін.) птиця. Інкубаційний період хвороби — 2-7 днів. Смертність птиці може сягати до 100%. Хвороба проявляється хрипами, а також посинінням видимих слизових оболонок, гребеня, сережок, набряком голови та діареєю.

Власникам птиці необхідно не допустити контакту домашньої птиці з дикою перелітною та синантропною птицею, закривши її в пташниках, хлівах і на подвір'ї.

Забороняється випускати на водоймища домашню водоплавну птицю.

В разі захворювання чи загибелі птиці необхідно ТЕРМІНОВО звернутися до спеціаліста ветеринарної медицини, який обслуговує дану територію.

 

Запобіжні заходи

 

-   У зонах карантину людям необхідно уникати будь-яких контактів з домашньою і дикою птицею, особливо це стосується мертвих та хворих птахів.

-    Уникати місць, де може бути послід або інші виділення домашньої чи дикої птиці.

-    Як і у випадках з іншими інфекційними хворобами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни — якомога частіше мити руки з милом, а також спиртовмісними дезінфекційними речовинами.

-    Вірус пташиного грипу легко знищується за допомогою термічної обробки. У м'ясі вірус гине при температурі 45 °С за 5-6 годин, при температурі 65 °С — за 20 хвилин, при температурі 85 °С — за 10 секунд.

-    Яйця домашньої птиці не можна вживати у сирому вигляді. Перед приготуванням сирі яйця потрібно мити з милом, а потім варити впродовж 10 хвилин чи обсмажувати з обох боків.

До недавнього часу вважалося, що віруси грипу птахів не патогенні для людей і у разі зараження викликають у них скороминущі симптоми кон’юнктивіту, легке нездужання і іноді слабко виражений респіраторний синдром. Це становище було спростовано у 1997 році, коли віруси грипу А (Н5Ш) викликали надзвичайно важкі форми захворювання серед людей в Гонконзі, третина з яких померли. У результаті швидкого поголовного знищення курей в цьому регіоні вдалося запобігти подальшому інфікуванню людей.

Можливість передачі вірусу від хворої людини до людини на сьогодні достовірно не встановлена. При вживанні в їжу м'яса птиці чи яєць, які пройшли термічну обробку, фактів захворювання не встановлено. В разі виявлення осередків захворювання серед дикої чи домашньої птиці на зазначеній території Державна ветеринарна служба вводить карантин.

Особливостями клінічного перебігу, на відміну від симптомів звичайного грипу, є наступні: інкубаційний період — 2-4 дні; важкий клінічний перебіг: лихоманка, задуха, кашель, в деяких випадках — біль у горлі, висипи; у більшості пацієнтів (до 70%) — діарея без слизу та крові у фекаліях, у деяких хворих — повторне блювання; частий розвиток первинної вірусної пневмонії; прогресування захворювання — розвиток дихальної недостатності і гострого респіраторного дистрес синдрому; у дітей молодшого віку захворювання перебігає у важкій формі з сильним головним болем, блюванням, порушенням свідомості, в деяких випадках — приєднанням енцефаліту.

 

11. ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО СКАЗ

 

Сказ — гостре вірусне захворювання тварин і людей, яке входитьдо першої п'ятірки найнебажаніших хвороб, спільних для людини і тварини. Зустрічається у диких тварин — вовків, лисиць, шакалів, а також песців і щурів. Серед домашніх тварин на сказ можуть захворіти собаки, коти, корови, коні, вівці, свині. Більше 80 % випадків зараження сказом трапляється від собак. Викликається вірусом, який проникає в організм через пошкоджену шкіру під час укусу хворою твариною, вражає центральну нервову систему, а також слинні і надниркові залози.

У наш час сказ зареєстровано у 113 країнах світу і він уражає щорічно близько 50 тисяч людей, які контактували з тваринами — як дикими, так і домашніми.

Хоча сказ відомий кілька тисячоліть, до цих пір не існує способу його лікування. Однак є надійний засіб попередження захворювання — щеплення, які можна робити у будь-якому лікувальному закладі.

 

Ознаки хвороби

 

На початку— ознаки індивідуальні та неспецифічні. Собаки, раніше лагідні та товариські, стають агресивними та роздратованими, розвивається фотофобія (боязнь освітлюваних місць). У більшості випадків спостерігається лихоманка, пронос, блювота. При буйній формі тварина стає вкрай агресивною, на всіх нападає. При паралітичній — м'язи голови паралізуються, спостерігається слинотеча, кашель, рухи втрачають координацію. У котів сказ частіше протікає у буйній формі до 6 діб. Цьому передують зміни у поведінці — неспокій, відсутність апетиту, інтенсивне слиновиділення.

Оскільки сказ представляє виключну небезпеку як для тварин, так і для людини, усі господарі повинні щорічно робити щеплення своїм тваринам проти цієї хвороби. При найменшій підозрі сказу необхідно, не зволікаючи, звернутись до лікаря, навіть якщо тварина отримала щеплення. Зважте, що хвора тварина небезпечна і для інших тварин, і для людини ще до появи клінічних ознак захворювання (за 8-10 днів), коли по зовнішньому вигляду тварини не можна сказати, хвора вона чи ні.

 

Що робити, якщо вас вкусили?

 

Перше, що потрібно зробити, — негайно промити місце укусу милом. Мити необхідно інтенсивно, протягом 10 хвилин. Глибокі рани рекомендується промивати струменем мильної води, наприклад, за допомогою шприца. Непотрібно припікати рани. Після цього одразу звернутися до лікаря, розповівши йому про зовнішність та поведінку тварини, яка вас вкусила. Необхідно провести курс щеплень. Сорок уколів у живіт давно ніхто не призначає, вам введуть вакцину і відпустять додому. Доречи, окремим особам, які входять до групи ризику (ветеринари, кінологи, мисливці), щеплення потрібно робити завчасно.

А взагалі, незважаючи на подібні труднощі, у жодному разі не відмовляйтеся від спілкування і утримання домашніх тварин. Просто будьте більш уважними і обережними.

 

12. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ — АЛКОГОЛЬ!

 

Алкоголь — це органічні сполуки в молекулах яких присутня одна або кілька гідроксильних груп ОН.

Продуктами реакції цих груп з кислотами є складні ефіри. Вони організмом не засвоюються, а викликають ускладнення психічного та фізіологічного стану людини.

Алкогольне сп'яніння може стати першопричиною техногенно-екологічних аварій та катастроф.

Статистика наводить вражаючі цифри автомобільних аварій, повітряних катастроф, загибелі людей на воді, великих збитків від пожеж з втратою людей, аварії на виробництві, що були спричинені вживанням алкоголю.

 

Нетвереза людина — це людина з загальмованою психікою, яка втратила біологічне відчуття часу і небезпеки. В такому стані вона втрачає відчуття відповідальності.

До стану сп'яніння людина доводить себе свідомо, самостійно, вважаючи, що всі негаразди, які можуть її спіткати, трапляться не з нею.

Вчинки, скоєні в нетверезому стані, досить часто являються першопричиною злочину. Систематичне вживання навіть невеликої кількості алкогольних напоїв, призводить до тяжкої, практично невиліковної хвороби — алкоголізму.

 

13. ДІЇ ПРИ ВИМКНЕННІ СВІТЛА 

 

У разі вимкнення світла необхідно зберігати спокій. Головне — не розгубитися, а пригадати, як слід поводитися в даній ситуації.

Батьки повинні завчасно підготувати свічки, сірники, гасові лампи і навчити дітей безпечно користуватися ними. Слід пам'ятати, що свічка встановлюється тільки на надійний свічник, виконаний з негорючого матеріалу, і коли горить свічка, то вона повинна знаходитись подалі від штор та інших горючих матеріалів.

Гасові освітлювальні прилади слід ставити на рівну та стійку основу. Внаслідок неправильного встановлення вони можуть перекинутись і, як наслідок, — спалах вогню та пожежа.

 

Пам'ятайте! Гасити водою палаючий бензин, керосин та інші легкозаймисті і горючі рідини не можна. Ці рідини легші за воду і, спливаючи на її поверхню, продовжують горіти, збільшуючи площу горіння при розтіканні води. Тому для гасіння пожежі слід застосовувати порошкові або вуглекислотні вогнегасники, пісок, землю, а також використовувати міцну тканину, простирадла, пальто, змочені водою.

У разі вимкнення електроенергії негайно відключити всі електроприлади і вмикати їх можна тільки тоді, коли з'явиться струм, тому що не вимкнені електроприлади можуть стати причиною пожежі.

Слід пам'ятати, що в період вимкнення електроенергії зупиняються ліфти. Не панікуйте, якщо ви опинилися у "полоні" ліфта. Вам обов'язково допоможуть, тільки слід зачекати на приїзд фахівців. Уявіть, скільки людей знаходяться в такій ситуації, як ви. Заради власної безпеки не намагайтесь самостійно відчинити двері ліфта. Почекайте на допомогу.

 

 

14. УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

 

Де підстерігає небезпека нас і наших дітей? Найкраще на це запитання можуть відповісти лікарі опікових центрів. Саме їм доводиться ліквідовувати наслідки батьківської безтурботності.

Коли дитина тільки пізнає світ, її увагу притягують і такі предмети, як розетка, штепсель, проводка.

Намагаючись "дійти" до фізичної суті електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або, граючись з увімкненим приладом, можуть пошкодити ізоляцію та дістати найтяжчих опіків.

Звичайно дорослі, побачивши це відразу кидаються на допомогу, ризикуючи теж постраждати. Тоді допомога знадобиться вже, щонайменше, обом.

 

Дії при ураженні електричним струмом

 

Необхідно негайно вимкнути струм!

Рятувати ураженого можна тільки однією рукою. Інакше ви ризикуєте стати "частиною" електричного ланцюга та дуже обпектися.

Якщо хтось схопився за оголений дріт, треба висмикнути дріт з розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжники.

Припустімо, це зробити неможливо. Тоді потрібно відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев'яною палицею чи іншим предметом з доброю ізоляцією.

Якщо постраждалий тримає дріт у затиснутій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цього підійде інструмент з ізоляцією: сокира чи лопата з дерев'яним сухим держаком, плоскогубці чи кусачки з ізоляцією.

Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою, їх краще накрити чимось гумовим або засипати піском.

Якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до нього слід підходити, кинувши собі під ноги "ізоляцію", наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет.

На руки найкраще надіти гумові чи шкіряні сухі рукавички. У крайньому разі — обмотати руки сухою тканиною.

Відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм, та перенесіть на безпечну ділянку.

Для цього потрібно взяти його за полу одягу, діяти слід однією рукою, а другу опустити додолу.

Пам'ятайте: не можна торкатися відкритих частин тіла руками — це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло потерпілого.

Негайно викличте швидку медичну допомогу (телефон "103").

 

Перша медична допомога постраждалому при електротравмуваннях

 

Насамперед, треба знизити температуру в місці опіку, приклавши до нього лід з холодильника (або щось інше, попередньо обгорнувши їх чистою тканиною). Придатна для цього й холодна вода.

Якщо людина (дитина чи дорослий) не втратила свідомість, дайте їй знеболююче і заспокійливе (валеріану, краплі Зеленіна, валокордин, корвалол).

Ця травма впливає, насамперед, на центральну нервову і серцево-судинну системи.

На місце опіку накладають стерильну пов'язку, бажано — так звану вологовбираючу, з фурациліном. Але в жодному разі не змащують це місце жиром або маззю на жировій основі.

Якщо потерпілий непритомний, його кладуть на бік.

При порушенні дихання, порушенні серцебиття роблять масаж серця і штучне дихання "рот у рот" до приїзду бригади лікарів. Потерпілий повинен лежати. Не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати, бо це може призвести до тяжких наслідків, тому що в організмі виникають серйозні внутрішні розлади. Як і що робити далі, має визначити тільки лікар.

Велика помилка, якщо електричний опік пробують лікувати вдома.

При сильних опіках пальців, долонь у перші два-три дні їх ще можна врятувати від некрозу (відмирання). Але не пізніше цього строку!

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно від електротравм гине до                25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Ці травмування трапляються не тільки вдома, а й на виробництві.

Способи надання першої медичної допомоги універсальні. І про них ми вже розповіли. А от у заходів безпеки є особливості.

Не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою.

 

Як уникнути ураження електричним струмом

 

Виявивши, що загорівся електропобутовий прилад, необхідно, в першу чергу, знеструмити його (вийняти вилку з розетки, а якщо доступ до неї неможливий, викрутити запобіжник в електролічильнику та вимкнути загальний вимикач).

Викличте пожежно-рятувальну службу за номером "101". Якщо горіння після знеструмлення не припинилось, загасить вогонь підручними засобами. При виникненні будь-якої пожежі необхідно терміново викликати пожежну охорону, зробіть це навіть у тому випадку, коли пожежа вже погашена власними силами. Вогонь може залишитись непогашеним в недоступних місцях або тимчасово "притаїтись" і через деякий час знову розгорітись вже сильніше.

Для профілактики уражень електричним струмом пропонуються такі поради:

—                     зношені електричні прилади, інструменти, електричні шнури слід відремонтувати або замінити;

—                     якщо у домівці є маленькі діти, надійно закривайте від них електричні розетки;

—                     ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води.

 

Найголовніша вимога — не робіть спробу виявити наявність електричного струму у дротах голими руками. Для цього є спеціальні пристрої, найпростіший з них — пробник.

Якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу — обов'язково треба повісити табличку "Не вмикати! Іде ремонт".

Той, хто не знає таких правил, може сам стати жертвою ураження струму.

Щоб нещастя не трапилося з вами несподівано — ці поради треба пам'ятати.

 

 

15. ОБЕРЕЖНО – ГАЗ

 

Дії при витоку газу

 

Якщо ви відчули запах газу в приміщенні, де встановлено газові прилади:

 

—                     негайно перекрийте вентилі на цих приладах і крани подачі газу перед ними;

—                     виведіть людей із загазованих та сусідніх приміщень;

—                     організуйте провітрювання приміщень, відчиніть вікна та двері;

—                     викличте аварійну службу газу за телефоном "104";

—                     з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за її вказівками.

 

Якщо ви відчули запах газу в приміщеннях зі значною кількістю людей:

—                     повідомте всіх, хто перебуває поруч, про необхідність негайного залишення приміщень;

—                     повідомте аварійні служби газу;

—                     організуйте провітрювання приміщень;

—                     не допускайте людей у загазоване приміщення;

—                     організуйте чергування біля входів загазованого приміщення до приїзду аварійної бригади газової служби;

—                     з прибуттям аварійної бригади служби газу дійте за її вказівками.

 

Якщо ви відчули запах газу в під'їзді або у підвалі житлового будинку:

—                     повідомте аварійну службу газу ;

—                     організуйте провітрювання під'їзду (підвалу);

—                     не допускайте в загазовані приміщення людей;

—                     організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;

—                     з прибуттям цієї бригади дійте за її вказівками.

 

Запах газу на вулиці (біля газового колодязя), біля газорозподільного пункту, біля газобалонної установки:

—                     повідомте аварійну службу газу;

—                     організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;

—                     не допускайте людей в загазовану зону.

 

Дії у випадку вибуху газу та пожежі в приміщенні

 

Під час вибуху газу та виникненні пожежі в приміщенні:

—                     негайно перекрийте вентилі на газових приладах і крани подачі газу перед ними;

—                     повідомте аварійну службу газу;

—                     організуйте гасіння пожежі, сповістіть пожежну охорону за телефоном "101";

—                     надайте першу медичну допомогу потерпілим, при необхідності викличте "швидку медичну допомогу" за телефоном "103";

—                     не дозволяйте входити стороннім у приміщення, де стався вибух;

—                     до приїзду спеціалістів залишіть усе на своїх місцях.

 

 

 

 

 

Запобіжні заходи

 

Категорично забороняється: 

— проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночка), переставлення, заміну та ремонт газового обладнання;

— проводити перепланування приміщень, де встановлено газові прилади;

—   вносити зміни у конструкцію газових приладів, змінювати устрій димових і вентиляційних систем (каналів), заклеювати вентиляційні канали, замуровувати "кишеню" і люки, що призначаються для очищення димоходів;

—   вимикати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, балонах.

Неухильно дотримуйтеся правил користування газовими приладами, стежте за тим, щоб вони були чистими і справними.

Користуйтеся віконними кватирками для систематичної вентиляції приміщень.

Перевіряйте наявність тяги в димоходах опалювальних печей перед розпалюванням та під час роботи.

 

Стежте за справністю припливно-витяжної вентиляції

Вимагайте від начальників житлово-експлуатаційних контор перевірки вентиляції та димоходів не рідше одного разу на квартал.

При відсутності тяги користуватися колонками, котлами для місцевого опалення, гарячого водопостачання та печами категорично забороняється.

Посуд з широким дном потрібно ставити на спеціальні конфорки з високими ребрами.

Не дозволяйте дітям користуватися газовими приладами.

Економно використовуйте газ.

Не залишайте без нагляду газові прилади увімкненими навіть на короткий час.

Вудьте завжди уважні при користуванні газом — у цьому запорука безпеки.

 

16. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

 

При наданні долікарської допомоги необхідно керуватися наступними принципами:

-          правильність,

-          доцільність,

-          швидкість,

-          продуманість,

-          рішучість,

-          упевненість,

-          результативність.

Той, хто надає долікарську допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання медичної допомоги та її прийомів з урахуванням характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина, яка надає долікарську допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги, в першу чергу той потребує.

 

ВАЖЛИВО ЗНАТИ:

 

-                   перед тим, як надавати допомогу постраждалому, необхідно оцінити обстановку навколо та визначити можливі джерела небезпеки - загрозу обвалу, пожежі, руйнування газопроводу, підйом води (при затопленні), початок руху ґрунтових мас тощо;

-                   забезпечити безпеку постраждалого і свою, обережно, уникаючи зайвих рухів, відтягнувши його в безпечне місце;

-                   слід оглянути постраждалого, встановити наявність життєвих ознак, зокрема дихання, серцебиття, визначити ушкодження, наявність ран, переломів, забоїв, вивихів;

-                   наддавати долікарську допомогу постраждалому з багатьма ушкодженнями слід по мірі важливості ліквідації даного ушкодження для життєздатності постраждалого (наприклад, спочатку слід відновити дихання та серцебиття, а потім накладати пов'язки на рани);

-                   зупиняючи кровотечу у нестерильних умовах за допомогою підручних засобів, необхідно подбати про те, щоб до рани не потрапила інфекція.

Для цього слід промити рану чистою питною водою, але не із струмка чи річки, місця навколо рани обробити йодом або перекисом водню, але в жодному разі не лити ці розчини у рану. Якщо таких засобів під рукою немає, то слід прикрити рану чистою, бажано білою, тканиною чи одягом. При цьому сторонні предмети, наприклад, цвях, залізний або скляний уламок тощо, з рани виймати неможна, щоб не збільшити кровотечу;

-          якщо постраждалий при свідомості, слід з'ясувати, на що він скаржиться, де, коли і як отримав ушкодження, заспокоїти і підбадьорити його;

-          постраждалого необхідно утримувати в теплі, для обігрівання використовують ковдри, грілки, пляшки з гарячою водою, каміння, нагріте у вогнищі;

-          якщо у постраждалого не ушкоджені органи черевної порожнини і він не втратив свідомості, йому потрібно давати як можна більше пити, краще всього води з додаванням кухонної солі (1 чайна ложка) і питної соди (0,5 чайної ложки) на літр води. При пошкоджені органів черевної порожнини до губів прикладають змочену водою марлеву серветку.

 

Послідовність надання долікарської допомоги:

 

-                  усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти з води тощо);

-                  оцінити стан потерпілого, визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для його життя, і послідовність заходів щодо його врятування;

-                  виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості;

-                  викликати швидку медичну допомогу, лікаря або вжити заходи  для транспортування потерпілого до найближчого медичного закладу;

-                  підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття швидкої медичної допомоги або прибуття до медичного закладу.

 

17. ВИБУХОВІ ПРИСТРОЇ

 

Незважаючи на те, що після Великої Вітчизняної війни минуло багато років, і досі трапляються випадки знаходження боєприпасів або предметів, які зовнішнім виглядом схожі на міни, гранати, снаряди, бомби.

Найбільша кількість випадків знаходження боєприпасів припадає на весняно-літній період, коли вони вимиваються повеневими водами на поверхню ґрунту, під час проведення будівельних робіт, обробку орних земель та присадибних ділянок. Нажаль, все частіше стали з'являтися саморобні вибухові пристрої, начинені вибухівкою, вибухові пакети.

 

Правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів

 

При виявленні вибухонебезпечних предметів необхідно:

-                    ні в якому разі не чіпати їх руками, а тим більше — не намагатися їх знешкодити;

-                    за допомогою палиць, мотузки та яскравої тканини зробіть огородження місця, де знайдено предмет;

-                    не допускайте до нього людей, а тим більше — дітей;

-                    припиніть будь-які роботи поблизу небезпечного місця;

-                    про свою знахідку повідомте пожежно-рятувальну службу за телефоном "101".

 

Заходи безпеки щодо попередження можливого вибуху

 

Про те, що є небезпека вибуху, можна дізнатись через такі прикмети:

-                    невідомий пакунок чи деталь в салоні автомобіля чи поблизу нього;

-                    залишки різноманітних матеріалів, нетипових для даного місця;

-                    дроти чи ізоляційну стрічку, що звисає з-під автомобіля;

-                    біля приватного будинку, дачі — сліди нещодавно розкопаної чи сухої землі, поламані гілки дерев, сліди на траві;

-                    біля квартири — сліди ремонтних робіт, ділянки з порушеною фарбою, невідомі предмети біля дверей, в електрощиту, чужа сумка, портфель, коробка;

-                    в громадських місцях — метро, кінотеатрі, магазині — зали­шені без господаря валізи, сумки, коробки, пакети. Побачивши такі предмети потрібно звернутися до працівника міліції чи іншої посадової особи, зв'язатися з машиністом потягу, не доторкатися до незнайомого предмета і не допускати інших, уникаючи паніки.

Потрібно пам'ятати, що під час вибуху людину може вразити вибуховою хвилею і осколками. Після вибуху може виникнути пожежа, отруєння в закритому приміщенні, паніка.

Іноді терористи використовують поштовий канал. Вибухівка може висилатись поштою в посилці чи бандеролі і навіть у листі.

Увага! Усі виявлені боєприпаси до визначення ступеня безпеки фахівцями заборонено переміщати та рухати з місця.

При знаходженні вибухонебезпечних предметів категорично забороняється:

—                     намагатися самостійно вилучити знахідку з землі;

—                     брати вибухонебезпечні предмети до рук;

—                     наносити по них удари;

—                     робити спроби розібрати вибухонебезпечні предмети;

—                     переносити або перекочувати з місця на місце;

—                     кидати їх в багаття або розводити відкритий вогонь ближче 100 м від вибухонебезпечних предметів.

 

Пам'ятайте! У будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечних предметів або предметів підозрілого характеру слід пам'ятати, що тільки безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що випадку каліцтва чи загибелі не станеться, а знахідка буде знешкоджена без завдання шкоди.

 

18. ПОЖЕЖІ

 

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється у часі і просторі.

Щорічно в дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей.

Будь-яка пожежа починається з загорання, яке інколи може ліквідувати одна людина, якщо має відповідні навички та знає заходи поведінки під час пожежі.

Коли виникла пожежа — рахунок часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати, де і які засоби пожежогасіння розміщуються та як ними користуватися.

 

Правила поведінки під час гасіння пожежі

 

Не панікуйте! Відомо, що паніка серед людей навіть при невеличкій пожежі є причиною значних жертв. Під час пожежі остерігайтеся:

-                    високої температури,

-                    задимленості та загазованості,

-                    обвалу конструкцій будинків і споруд,

-                    вибухів технологічного обладнання і приладів,

-                    падіння обгорілих дерев і провалів.

Негайно вживайте заходів щодо рятування потерпілих під час гасіння пожежі:

-                    перед тим, як увійти до приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи цупкою тканиною;

-                    відчиняйте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря;

-                    у надто задимленому приміщенні слід рухатися поповзом або пригинаючись;

-                    для захисту від чадного газу треба дихати через зволожену тканину;

-                    у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та людей похилого віку;

-                    пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

-                    виходити з епіцентру пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

-                    побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте на неї пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано — зволожені) і щільно притисніть до тіла, при потребі, викличте медичну допомогу;

-                    якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтеся, щоб збити полум'я, в жодному разі не біжіть — це ще більше роздуває вогонь;

-                    під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму, ковдри та інші засоби, придатні для гасіння вогню;

-                    бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

-                    якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть вмикач або електричні запобіжники, а потім починайте гасити вогонь.

 

 

 

 

 

Правила поведінки при пожежі в помешканні

 

Якщо пожежа виникла в помешканні:

-               ви прокинулися від шуму пожежі і запаху диму — не сідайте в ліжку, а скотіться з нього просто на підлогу;

-               повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх одразу;

-               обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні: якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;

-               якщо двері гарячі — не відчиняйте їх, дим та полум'я не дадуть вам змоги вийти;

-               щільно зачиніть двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, та повертайтеся поповзом у глибину приміщення і вживайте заходи до порятунку;

-               присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, висуньтеся та гукайте: "Допоможіть, пожежа!";

-               ви не в змозі відчинити вікно — розбийте віконне скло твердим предметом та приверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

-               якщо ви вибралися через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтеся до виходу з приміщення;

-               обов'язково зачиніть за собою всі двері;

-               під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

-               якщо ви перебуваєте у висотному будинку, не біжіть униз крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

У всіх випадках зателефонуйте "101" і викличте пожежну команду.

 

Правила безпеки в осередку пожежі

 

Якщо ви опинилися в осередку пожежі:

-              не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;

-              не тікайте під полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте межу вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

-              з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

-              якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість чи галявину, ввійдіть у водойму або накрийтеся мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі, — повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи куском будь-якої тканини;

-              гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, збиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

-              під час гасіння лісової пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу;

-              будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися й травмувати вас;

-              особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;

-              після виходу з епіцентру пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри й характер пожежі.

Якщо людина знає правила поводження під час пожежі, вона спроможна не лише вистояти за будь-яких обставин і врятувати своє життя, але й надати допомогу в рятуванні інших людей та врятувати матеріальні цінності від вогню.

 

Небезпечність дихання чадним газом

 

Якщо в під'їзді будинку відчувається запах диму — негайно викличте пожежно-рятувальну службу по теле­фону "101", повідомте сусідів і разом з ними вийдіть на сходову клітину, взявши з собою відро з водою, цупку тканину.

 

Пам'ятайте! Дим і вогонь поширюються сходовими клітками будівлі лише в одному напрямку — знизу вгору.

Якщо погасити пожежу до прибуття пожежників неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами. Під час переходів через задимлені ділянки затримуйте дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим — і ви знепритомнієте, що може призвести до загибелі.

Категорично забороняється використовувати ліфт для евакуації людей.

Якщо пожежа виникла в сусідній квартирі і через сильний дим і вогонь неможливо вибратися назовні, залишайтеся у своїй квартирі. Зачинені та добре ущільнені двері надійно захистять вас від небезпечної температури і диму.

В разі загоряння дверей вашої квартири поливайте їх зсередини водою. Щоб уникнути отруєння продуктами згоряння, позакривайте щілини у дверях та вентиляційні отвори мокрими ковдрами, рушниками тощо. Якщо дим проникне у квартиру — лягайте на підлогу, там завжди с свіже повітря.

Чадний газ (окис вуглецю) — безколірний газ без запаху. Головна небезпека полягає в тому, що чадний газ через легені швидко проникає в клітини крові, замінюючи кисень. Внаслідок цього в організмі виникає кисневе голодування.

Отруєння може статись під час роботи бензинових двигунів, при загорянні природного газу, при пожежах та на деяких промислових об'єктах. Велика кількість смертельних випадків відбувається у закритих приміщеннях за відсутності вентиляції, наприклад в гаражах.

Ознаки та симптоми отруєння чадним газом:

—                     головний біль, нудота;

—                     задуха;

—                     сплутаність свідомості;

—                     м'язова слабкість;

—                     червоний колір обличчя;

—                     тривала дія чадного газу може призвести до смерті.

 

Перша допомога при опіках

 

При опіках під час пожежі:

-                    посадіть або покладіть постраждалого;

-                    обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше, будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку);

-                    якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, як ці місця почнуть набрякати;

-                    зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого;

-                    всі опіки необхідно захистити, покриваючи їх чистою тканиною без ворсу (простирадло або наволочка);

-                    викликати швидку медичну допомогу за телефоном "103".

Запам'ятайте! Не чіпайте нічого, що пристало до місця опіку! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!

 

19. РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА

 

 

Під радіацією розуміють іонізуюче випромінювання, яке виникає в процесі спонтанного (самочинного) поділу ядер атомів нестабільних хімічних елементів.

При однократному опроміненні усього тіла до 0,25 Гр (25 бер) не виявляється будь-яких змін в стані здоров'я, а також змін у крові. При опроміненні дозою 0,25-0,5 Гр можуть спостерігатися тимчасові зміни крові. Опромінення в дозі 0,5-1 Гр викликає почуття втомленості, появу нудоти, блювання, в'ялість у всьому організмі, зниження кількості лімфоцитів. У випадку однократного опромінення в дозах, більших за 1 Гр, виникають різні форми гострої променевої хвороби, яка виражається в довгостроковій лімфопенії і зниженні лейкоцитів.

У випадку систематично повторюваного опромінення в дозах, які не викликають гострої променевої хвороби, розвивається хронічна променева хвороба, зміни в складі крові (зменшення лейкоцитів, малокрів'я) і ряд змін у нервовій системі.

Основні принципи захисту від радіації

 

Основними принципами захисту від радіації є: 

—                     укриття;

—                     герметизація приміщень (вікон, дверей, вентиляційних прийомів, димоходів);

—                     обмеження перебування на відкритій місцевості (респіратори);

—                     йодна профілактика;

—                     спецобробка;

—                     дотримування режиму захисту;

—                     при необхідності — евакуація;

—                     облік доз опромінення і ступеня зараженості продуктів та ін.

 

Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки

 

  1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
  2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
  3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
  4. Зменшить проникнення радіаційних речовин у квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
  5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).
  6. Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

 

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки

 

  1. 3 одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку необхідно негайно укритися в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного — у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева — у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону — у 40-100 разів.
  2. Уважно слідкуйте за повідомленнями органів влади з питань надзвичайних ситуацій щодо подальших дій.
  3. Виконайте йодну профілактику. Йодистий калій вживайте після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років — по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим — по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років — по 1-2 краплі 5 %-ї настоянки на 100 мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим — по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
  4. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас митної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші речі у герметичну валізу.
  5. По можливості, негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.
  6. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, надягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.

 

Запобіжні заходи

 

Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення, консервацію; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовищах.

Не пийте воду з відкритих джерел та мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано — з використанням миючих засобів.

У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання — протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволожену марлеву пов'язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри — спеціальний захисний одяг типу загальновійськовий захисний костюм (ЗЗК), плащ з капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

 

20. ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА

 

 

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин, таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це являє собою серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення довкілля, небезпека для всього живого, що опинилося у забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху — виникнення сильних руйнувань на значній території.

 

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки

 

  1. Сирени і переривчасті гудки підприємств — це сигнал "Увага всім". Негайно увімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
  2. При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.
  3. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
  4. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
  5. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємкості, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
  6. Дізнайтеся в місцевих органах влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
  7. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і га­зопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

 

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки

 

  1. Уникайте паніки! З одержанням повідомлення (по радіо або через іншій засоби інформації) про викид (розлив) в атмосферу небезпечних хімічних речовин та про небезпеку хімічного зараження виконайте передбачені заходи.
  2. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.
  3. Якщо можливо, негайно залишіть зону хімічного забруднення.
  4. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення небезпечних хімічних речовин (НХР) (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій через засоби зв'язку.

Знайте, що вражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.

Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини — в низинах може бути висока концентрація НХР.

При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, вживайте велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, воду) та зверніться до медичного закладу.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, якщо можливо, прийміть душ.

З прибуттям на нове місце перебування дізнайтеся в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Надання першої допомоги при ураженні небезпечними хімічними речовинами

 

В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР.

Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочіть її водою або 2 %-м розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком — водою або 5 %-м розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.

 

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

При отруєнні хлором необхідно винести потерпілого із зони зараження. При зупиненні дихання — негайно зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2 %-м розчином питної соди або водою.

При отруєнні аміаком винесіть потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промийте водою. В очі закапайте по 2-3 краплі 30 %-го альбуциду, в ніс — оливкову олію.

При необхідності, відправити потерпілого до медичного закладу.

 

Обережно — ртуть!

 

Ртуть — єдиний метал, рідкий при звичайній температурі, розчиняє в собі багато металів, в тому числі срібло, золото, утворює з ними рідкі та тверді сплави. Ртуть можна перевозити в стальних посудинах.

Пари ртуті і її розчинні солі дуже отруйні і можуть викликати тяжке отруєння. При вдиханні пари ртуті майже повністю осідають в організмі. Ртуть має спроможність накопичуватись, в основному, у внутрішніх органах, перш за все в нирках, де міцно зв'язується білками ниркової тканини, в мозку і кістках. Виділяється довго, переважно через шлунково-кишковий тракт, в меншому ступені зі слиною, потім з жовчю.

Тяжке отруєння може викликати незначна кількість парів ртуті, воно виникає при звичайній температурі. Тому при усіх роботах зі ртуттю треба бути обережним та притримуватися заходів безпеки.

Смерть може наступити в результаті шоку, паралічу нирок, а також інших життєво важливих центрів та гострого браку кровообігу.

 

Ознаки ураження:

 

-                    гостра біль у стравоході, шлунку та животі;

-                    на слизькій оболонці ротової порожнини виявляються опіки (набряк, наліт сірої речовини);

-                    з'являється блювання, через деякий час понос з кров'ю, набрякають лімфатичні вузли, у роті металевий присмак та велике слиновиділення, кровотеча з ясен та головний біль, загальне нездужання та озноб. Виникає порушення мови та руху.

Гранично допустима концентрація ртуті:

-           в повітрі робочої зони виробничих приміщень промислових підприємств — 0,005 мг/м куб.;

-           в повітрі виробничих об'єктів, учбових лабораторій, вищих учбових закладів і науково-дослідних лабораторій — 0,0017 мг/м куб.;

-           в повітрі дошкільних та шкільних закладів, а також в житлових будинках — 0,0003 мг/м куб.

 

Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:

 

-         виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

-         відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

-         захистіть органи дихання вологою марлевою пов'язкою;

-         негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г пер­манганату калію на 1 л води), більш дрібні кульки можна збирати щіточкою на папір, лейкопластиром, м'якушкою хліба і теж класти в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососа для збирання ртуті забороняється;

-         вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином або розчином перманганату калію;

-         провітрюйте приміщення протягом трьох діб;

-         якщо ви виявили ртуть в будь-якому іншому місці, негайно сповістіть про це вчителів, батьків, пожежно-рятувальну службу.

 

21. ОПОВІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

 

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій - це передача повідомлення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени та інші сигнальні засоби.

Почувши цей сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста (району) (далі - управління (відділу) з питань НС та ЦЗН міста (району)).

На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом) з питань НС та ЦЗН готуються варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, коригуються.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

"УВАГА ВСІМ!" - це головний сигнал цивільного захисту.

Вислухавши це повідомлення кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.

Повідомлення управління (відділу) з питань НС та ЦЗН міста (району), включає: місце і час виникнення надзвичайної ситуації; розміри та її масштаби; час початку та тривалість дії факторів ураження; територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях; інша інформація.

ГРОМАДЯНИ, ПАМ'ЯТАЙТЕ! Кожне повідомлення управління (відділу) з питань НС та ЦЗН міста чи району може і буде відрізнятися одне від одного.

Зміст кожного повідомлення буде залежати від екстремальних умов, розмірів, тривалості та масштабів можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеню небезпеки факторів ураження для населення міста чи району та стану рятувальних і невідкладних аварійних відновлювальних робіт.

 

22. ЕВАКУАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ

 

При отриманні сигналу цивільного захисту "УВАГА ВСІМ!" та повідомлення про початок евакуації проводяться заходи щодо організованого вивезення (виведення) населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації.

Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Обов'язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф'яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, збройних конфліктів.

Загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години.

 

Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

До тимчасових органів з евакуації належать комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.

Збірні пункти евакуації призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях.

У невідкладних випадках функції збірних пунктів евакуації за рішенням керівника комісії з питань евакуації покладаються на оперативні групи.

Проміжні пункти евакуації розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним забрудненням (хімічним зараженням), для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.

Кількість, нумерація, місця розташування та перелік районів, на території яких розміщуються проміжні пункти евакуації, визначаються місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Приймальні пункти евакуації розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

Інформацію про місця розташування або розгортання збірних пунктів евакуації, проміжних пунктів евакуації, приймальних пунктів евакуації можна отримати у відповідних комісіях з питань евакуації місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування.

 

У надзвичайних ситуаціях воєнного часу евакуація буває вкрай необхідним заходом і є єдиним і надійним способом захисту.

Евакуація проводиться в максимально стислий термін комбінованим методом (усіма видами транспорту й пішим порядком) через збірні евакуаційні пункти по територіально-виробничому принципу (евакуація робітників, службовців і членів їх родин здійснюється по виробничому принципу, тобто по підприємствах, цехах, відділах. Евакуація населення, не пов'язаного з виробництвом, проводиться через житлові експлуатаційні органи).

Діти евакуюються разом з батьками.

 

Підготовка до евакуації

 

  1. Необхідно узнати номер збірного пункту, його адресу, номер телефону, спосіб евакуації.
  2. Відправляючись на збірний пункт після отримання повідомлення про евакуацію, необхідно:

-           закрити вікна, кватирки, газові й водопровідні запірні вентиля, відключити електроенергію;

-          мати при собі паспорт і інші необхідні документи, гроші;

-          із собою мати одяг по сезону, білизну, постільні приналежності, взуття бажано (гумове), продукти й питну воду на 2-3 доби, необхідні медикаменти;

-          дітям дошкільного віку пришити бирочки з білої матерії (з внутрішньої сторони одягу під коміром) із вказівкою прізвища, імені та по батькові дитини, року його народження, місця проживання й місця роботи батька й матері.

 

Вага багажу, що береться із собою, повинна бути в межах 50 кг на одного члена родини. До кожного місця багажу прикріпити вказівку із прізвищем та адресою.

 

Після прибуття на збірний пункт

 

  1. Пройти реєстрацію, записати номер ешелону, номер вагона або номер колони, час відправлення в кінцевий пункт призначення.
  2. Особисто познайомитися зі старшим вагона або колони.
  3. Довідатися місце посадки на транспорт, побудови колони й маршрут руху.
  4. На посадку прямувати організовано під керівництвом старших.

 

На шляху переміщення

 

  1. При проходженні в пішому порядку або на транспорті виконувати правила поведінки та дотримуватись вказівок старших.
  2. При слідуванні пішим порядком дотримуватись дисципліни маршу під час руху. Дотримуватись заходів безпеки.
  3. Під час руху транспортом, дотримуватись заходів безпеки, не виходити з нього без дозволу старшого.

 

Після прибуття в пункт евакуації

 

Пройти реєстрацію на приймальному пункті та у супроводі старшого прослідувати до пункту розміщення.

Громадяни, які евакуюються не мають права самостійно без дозволу місцевих евакуаційних органів вибирати пункти та місця для проживання й переміщатися з одного району в іншій.

 

23. ОБОВ 'ЯЗКИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

 

 

Захист дітей від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного і воєнного характеру є найгуманнішим та найшляхетнішим обов'язком усього дорослого населення й у першу чергу кожної матері і кожного батька, будь-якого працівника дитячого навчально-виховного закладу. Для цього необхідно, щоб усе доросле населення було підготовлено до захисту дітей, а саме:

■            знати способи і засоби захисту дітей у НС;

■            вміти будувати найпростіші укриття для захисту дітей у випадку відсутності інших більш надійних захисних споруд;

■            знати правила розміщення і поводження дітей у захисних спорудах і укриттях;

■             вміти психологічно підготувати дітей до евакуації в заміську зону;

■             вміти надівати на дітей засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і виготовляти для них найпростіші такі засоби;

■             знати особливості захисту дітей при надзвичайних ситуаціях та діях за сигналами оповіщення цивільного захисту та в осередках ураження (зонах зараження).

 

Обов'язок батьків поцікавитися, чому саме навчають їхніх дітей з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в навчально-виховних закладах.

При попередженні про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій в інтересах захисту дітей необхідно:

■             з'ясувати усі питання, які пов'язані з укриттям дітей у захисних спорудах;

■             придбати для дітей ЗІЗ (або зробити ватно-марлеві пов'язки) і медичні засоби захисту;

■             підготувати усе необхідне для можливої евакуації дітей та перебування їх тривалий час у захисних спорудах;

■             ознайомити дітей старшого віку із сигналами оповіщення цивільного захисту і діям за ними.

 

У разі перебування в осередку радіоактивного або хімічного забруднення дорослі зобов'язані слідкувати, щоб діти дотримувалися встановлених правил поведінки. В умовах НС потрібно заборонити дітям відлучатись з дому, їсти сирі, немиті овочі та термічно необроблені продукти харчування. Батьки повинні вміти у разі необхідності проводити реанімаційні заходи дітям (непрямий масаж серця та штучне дихання).

Батьки повинні домовитися із сусідами про взаємодопомогу при догляді за дітьми у НС.

 

Дорослі повинні в період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій проявляти спокій та врівноваженість. При отриманні сигналу про ту чи іншу надзвичайну ситуацію діяти тільки згідно з рекомендаціями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій області (району, міста).

 

24. ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ

 

 

Заходи безпеки в будинку

 

Встановіть три різні замки на вхідні двері, не забувайте закривати квартиру на всі три замки. Дверні замки змінюйте не рідше одного разу в 5-6 років, тому що вони зношуються, що спрощує їх відкривання сторонньою особою.

Проведіть заміну дверної коробки або підсильте її металевими ріжками, пластинами. Обов'язково обладнайте двері вічком і ланцюжком і неодмінно користуйтеся ними, коли відкриваєте двері незнайомим особам. Якщо в квартирі згасло світло, не виходьте без попередньої перевірки на сходову площадку. Ніколи не залишайте ключі під килимком, у електрощитах, в інших "схованках", які добре відомі навіть починаючому злодію. Виходячи, ретельно перевіряйте, чи закриті балконні двері, вікна квартири. Бажано засмикувати штори на вікнах, можна включити радіо, створюючи ефект присутності.

Якщо щось викликає у вас підозру, то, залишаючи житло в темний час доби, залишіть світло в одній з кімнат або на кухні. Обладнайте в квартирі схованку для грошей і цінностей. Придбайте дешеві підробки ювелірних виробів і залишайте їх на видному місці, щоб злочинці припинили пошуки дійсних цінностей.

Якщо в квартиру приходять незнайомі працівники комунальних служб, вимагайте від них посвідчення і спостерігайте за їхньою поведінкою.

Залишаючи в квартирі маленьких дітей, категорично забороняйте їм відкривати двері незнайомим людям. Не пишіть номерів кодів на стінах у під'їздах, обладнаних кодовими замками. Якщо квартира має загальний коридор з іншими мешканцями, що закривається, домовтеся з ними й обов'язково закривайте коридорні двері в будь-який час доби.

Не рекомендується заходити до ліфту з підозрілою особою, а якщо ви вже ввійшли, то поверніться до неї обличчям та контролюйте її поведінку.

Їдучи на тривалий термін у відпустку або відрядження, попросіть сусідів регулярно виймати з поштової скриньки кореспонденцію або домовтеся з поштовим відділенням про тимчасове припинення її доставки, коштовні речі передайте на збереження своїм родичам або друзям.

Заходи безпеки на вулиці

 

Розробіть різні варіанти маршрутів на роботу і за особистими справами, періодично змінюйте їх. Перед виходом з будинку сплануйте ваш майбутній маршрут, уявіть найкоротший і найбезпечніший шлях до пункту слідування. Знайте місцезнаходження підрозділів правоохоронних органів, розташованих у районі місця проживання і за маршрутом руху. Повертаючись пізно ввечері, вибирайте маршрути, які добре освітлені. Якщо відстань від зупинки до будинку велика, почекайте групу людей і йдіть разом з ними. Визначте розташування небезпечних у криміногенному відношенні місць, де необхідно бути обережним і уважним. Особливо будьте уважні у районі вокзалів, ринків. Намагайтеся не з'являтися в ізольованих районах, глухих провулках, тупиках і інших подібних місцях. Уникайте демонстрацій.

Якщо Ви рухаєтесь по проїзній частині, тримайтеся боку дороги та рухайтесь назустріч транспорту. Якщо поруч з вами зупиняється машина і пасажири просять показати їм дорогу (особливо у темряві), не підходьте до автомобіля та розмовляйте на безпечній відстані. Уникайте проходити поруч з автомобілем з працюючим двигуном та людьми.

Жінки, що повертаються з роботи у пізній час, повинні бути впевнені, що їх зустрінуть близькі. Довге волосся, перед виходом з приміщення краще зачесати наверх, забрати в зачіску, сховати під головний убір або верхній одяг, щоб волосся важко було схопити і намотати на руку. Якщо ви одягли шарф, заправте його кінці під пальто або куртку.

Тим, хто постійно повертається пізно, потрібно мати електричний ліхтарик, свисток, суміш солі, перцю і тютюну, аерозольний флакончик і т. п. При непередбачених затримках телефонуйте додому і попереджайте близьких. При поверненні з гостей домовтеся з ними про контрольний дзвінок через якийсь час. Радимо не носити пізно ввечері прикраси та коштовні речі. Уникайте конфліктних ситуацій у громадському транспорті.

 

Голосуючи на дорозі

 

Намагайтесь користуватися послугами водіїв державних автомашин. Точно і чітко називайте адресу і маршрут, стежте за його дотриманням. Найбільш безпечним вважається заднє сидіння праворуч від водія. Підходячи до проїзної частини, зніміть з голови каптур, що обмежує периферійний зір.

Не метушіться перед автомобілем, що наближається: або зупиніться, або продовжуйте рухатися.

По дорозі додому

 

Для забезпечення власної безпеки краще продовжити маршрут і йти через людні та добре освітлені місця, уникаючи пересування через сквери, будинки й інші місця, де можливий раптовий напад.

У темних і погано освітлених кварталах бажано пересуватися посередині вулиці. Намагайтеся не проходити через тунелі, підземні переходи поодинці.

Розмовляючи по телефону, поверніться обличчям до перехожих, щоб уникнути нападу ззаду.

Ніколи не слухайте на вулиці аудіоплейєр або радіоприймач через навушники, оскільки ви не почуєте ні шуму машини, що наближається, ні кроків злочинців.

Звертайте увагу на місця, де зміг би сховатися злочинець, і заздалегідь намічайте можливі напрямки втечі.

Взувайте легке взуття: у ньому зручніше тікати.

Якщо ви відчуваєте, що хтось переслідує вас, озирніться і перевірте ваші підозри. Також використовуйте вітрини і вікна як дзеркала.

 

Якщо вас переслідують

 

Необхідно прискорити рух, перейти на інший бік вулиці або вийти до багатолюдних місць. Запам'ятайте переслідувачів, за допомогою міліції або інших осіб (відповідно до обстановки) затримайте їх.

Якщо  вас  переслідують уночі, то кличте по допомогу, штовхніть машину, щоб спрацювала протиугінна система, розбийте вітрину і т. д. Якщо вас наздогнали поблизу житлових будинків, не кличте: «Рятуйте!», краще кричіть: «Пожежа!». Це викликає серед мешканців більш швидкий відгук.

Якщо в темний час доби ви знаходитесь в малолюдному місці, направляйтеся до першого освітленого будинку. Не намагайтеся бігти до свого будинку або машини. При першій нагоді телефонуйте до міліції.

Якщо на вашому шляху стоїть група людей, заздалегідь перейдіть на інший бік вулиці, намагайтеся не дивитися в обличчя незнайомців — ваш пильний погляд може бути витлумачений як провокація.

Якщо зустріч з хуліганами відбулася вдень, ви можете забігти в найближчий магазин, установу, щоб перечекати, поки вони пройдуть.

Якщо вам свистять або кричать, не звертайте на це уваги, продовжуйте йти. Тримайтеся так, начебто ви нічого не чуєте.

Якщо у вас немає вибору, крім як пройти повз групи людей, і один з них робить крок назустріч вам, ні в якому разі не зупиняйтеся, продовжуйте йти, не зменшуючи крок.

Якщо вас оточили, зберігайте спокій і спробуйте їх "забалакати" за принципом: «Зараз, одну хвилиночку...» або зробіть щось несподіване.

 

При нападі

 

Якщо небезпечна, на вашу думку, людина стоїть поруч, станьте так, щоб ваша найбільш сильна рука завжди знаходилася з зовнішнього боку (тобто, якщо ви не лівша, супротивник повинен знаходитися ліворуч). Якщо він спробує атакувати, ви зможете лівою рукою блокувати його, а пра­вою завдати відповідного удару.

Якщо хтось застосовує до вас силу або загрожує зробити це — гукайте, щоб привернути увагу і налякати нападника.

У критичній ситуації ви також можете спробувати зробити психологічний тиск на нападника: сказати, що ви чекаєте людину, можна симулювати непритомність, при­кинутися божевільним.

Якщо ви не готові вчинити опір, кращий спосіб вийти з даної ситуації — це підкоритися вимогам злочинця. Підкоряйтеся, але повільно тягніть час з надією, що ситуація зміниться в кращий для вас бік, перепитуйте, робіть вигляд, що не розумієте нападника, хочете виконати наказ, але не знаєте як і т. п.

Старайтеся запам'ятати людей, що нападали, але не робіть цього демонстративно.

Якщо вас вдарили, прикиньтеся, що одержали серйозне ушкодження.

Якщо на вас замахнулися для нанесення удару, не закривайте обличчя руками, а поверніть голову вбік і нагніться.

Оцінюйте ситуацію: якщо можете, то спробуйте вчинити опір.

Вивчіть розташування на тілі людини болючих місць і використовуйте їх при нападі на вас.

Не витрачайте сили на пасивний опір, постарайтеся нанести максимально ефективний удар в уразливе місце нападника.

Якщо перший удар не досяг мети не тікайте, а спробуйте нанести ще серію ударів, щоб викликати у нападника замішання.

Якщо вас схопили за одяг або за горло, не намагайтеся відчепити руки нападника. Поки ваші руки вільні, нанесіть йому серію ударів у горло або очі.

Не можете звільнити руки від захоплення — розведіть їх у боки і вдарте головою в обличчя супротивника.

Щоб вигадати кілька секунд для самооборони (втечі, подачі сигналу про допомогу і т. п.), використовуйте будь-які засоби, які опинилися під рукою (аерозольні балончики з дезодорантом, лаком, хімікатами, запальничку, ключі, авторучку, гребінець, закриту парасольку), а також будь-який предмет.

Якщо ви зважилися бігти, робіть це швидко і раптово. Постарайтеся запам'ятати його голос, фігуру і, якщо можливо, особу й одяг. Негайно повідомте про це міліцію: адже не всяка людина може протистояти злочинцеві. При неможливості фізичної протидії різким змахом руки киньте в очі нападника рекомендований засіб або направте струмінь з аерозольного балончика.

При нападі двох, а тим більше декількох злочинців, особливо в нічний час, не сподівайтеся на свої фізичні можливості і постарайтеся не вступати в бійку.

При нападі намагайтеся зберегти самовладання. Запам'ятайте: погроза вбивством при всій демонстративній рішучості злочинців — ще не вбивство. Не робіть необережних, необдуманих вчинків, що можуть підштовхнути злочинців до застосування зброї (погрози на адресу злочинців і т. п.).

Якщо злочинці вимагають гроші, цінності і ви не в змозі вийти з цієї ситуації, віддайте їх. Століттями перевірена істина, що життя і здоров'я дорожчі за будь-які гроші. При цьому запам'ятовуйте всі, на перший погляд незначні деталі: акцент, ходу, часто повторювані слова, фізичні недоліки. У майбутньому ці дані вагомо допоможуть співробітникам карного розшуку в затримці злочинців.

 

При погрозі ножем

 

Виглядайте зляканим, але зберігайте спокій, не випускайте зброю з уваги, не починайте дій для атаки, використовуйте як щит будь-які речі або предмет одягу, постарайтеся кинути їх на зброю, щоб вибити її з рук. Знайте, що проти вогнепальної зброї припустимі і безкарні будь-які способи самооборони.

 

Як уберегтися від кишенькової крадіжки

 

Якщо ви направилися до магазину для покупки недорогих речей, викладіть з гаманця великі купюри. При покупці дорогих товарів великі купюри покладіть окремо від дрібних грошей. Не кладіть гаманець і гроші в задні кишені, для цього використовуйте внутрішні, на застібках. До місця, де знаходяться гроші, не повинні торкатися сторонні особи. Якщо ж ви відчуєте якийсь дотик, зробіть різкий рух корпусом.

Будьте особливо уважні в місцях скупчення людей — на ринках, у громадському транспорті, великих магазинах. У переповненому транспорті майте на увазі, що злодії часто "працюють" удвох і якщо у вас зник гаманець, зверніть увагу на людину, яка енергійно пробирається до виходу. Це може бути співучасник, якому передано гаманець.

По можливості, жінкам не слід носити гроші в сумочках. Крадіжка з жіночих сумочок — найлегший видобуток злочинців. Якщо вам необхідно перевезти велику суму грошей, візьміть звичайний пакет, покладіть туди які-небудь речі або продукти і сховайте туди свої заощадження.

При оплаті рахунків в ресторанах, магази­нах, на ринку намагайтеся не демонструвати наявність великих грошей.

Якщо ви знаходитесь у подорожі, відпустці, постарайтесь особливо ретельно сховати гроші. Скупчення людей на вокзалах, в аеропортах, найчастіше при посадці та висадженні, полегшує кишенькові крадіжки.

 

Як запобігти авто крадіжкам

 

Не підсаджуйте до себе в автомобіль невідомих осіб, навіть якщо вони пропонують велику суму грошей. При спробі захопити автомобіль невідомими особами необхідно закрити внутрішні запори дверей, не глушити двигун, спробувати зманеврувати або розвернутися в зворотному напрямку, включити звукові та світлові сигнали або сигналізацію.

У випадку захоплення автомобіля невідомими, якщо ви знаходитесь за кермом, спробуйте привернути увагу співробітників міліції або ДАЇ, грубо порушивши правила руху. Щоб зменшити імовірність викрадення вашого автомобіля — не залишайте автомобіль без догляду з відкритими замками або з працюючим двигуном; при виході з автомобіля виймайте ключі із замка запалювання; паркуйте автомобіль у місцях, які охороняються.

У гаражах ставте замки і пристрої, що ускладнюють відкривання дверей не тільки ззовні, але й зсередини, тому що останнім часом мають місце випадки викрадення автомобілів шляхом пролому гаражних стін.

Поставте звукову і світлову сигналізацію, що приверне увагу сусідів або сторожів. Крім заводських протиугінних засобів, обов'язково обладнайте автомобіль своїми технічними вигадками та хитрощами.

 

25. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У НАТОВПІ

 

Психологи вважають, що натовп — особливий біологічний організм. Він діє за своїми законами і не завжди враховує інтереси окремих осіб, в тому числі і безпеку їхнього життя.

Досвід підтверджує, що досить часто натовп стає більш небезпечним, ніж стихійне лихо або аварії, які його створили.

 

Психологія натовпу

 

Почуття страху, що охоплює групу людей, миттєво передається іншим і переростає в некерований процес — паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої вчинки.

Людина не може розумно оцінити свою поведінку і обстановку, що склалася. В такій атмосфері досить тільки одному висловити, виявити бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати його дії. Тому люди найчастіше гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі, про це треба завжди пам'ятати і передбачати можливу небезпеку.

 

Дослідження вказують на такі характерні риси паніки: 

—                     панічна втеча завжди скерована вбік від небезпеки (не робиться ніяких спроб протидії);

—                     напрям втечі при паніці не є випадковим (вибір — за знайомою дорогою або тією, якою втікають інші);

—                     за своїм характером панічна втеча асоціальна (найсильніші зв'язки можуть бути перервані: мати може кинути дитину, чоловік — дружину, вони стають несподіваним джерелом небезпеки одне для одного);

—                     людина, охоплена панікою, погано міркує, хоча повністю її дії не позбавлені логіки. Проблема скоріше в тому, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, інколи головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибок з приречено великої висоти.

Серед засобів нейтралізації паніки — категоричні команди, гаряче переконання у відсутності небезпеки.

 

Види натовпу, їх характеристика

 

У межах однієї з найпоширеніших класифікацій, якими користуються соціологи і психологи, прийнято розрізняти чотири основних різновиди натовпу: випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.

Випадковий натовп — це чималий гурт людей, чию увагу, наприклад, привернула якась надзвичайна подія, скажімо, дорожньо-транспортна пригода.

Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих прагненням спільно висловити свої почуття — радість, горе, протест, солідарність тощо. Експресивний натовп можна побачити на багатолюдному весіллі чи похороні, на мітингах і маніфестаціях.

Під конвенційним натовпом розуміють найчастіше учасників масових розваг, наприклад глядачів на стадіоні чи в концертному залі, їх об'єднує не тільки цікавість до масового дійства, а й готовність реагувати на нього згідно з певними ритуалами чи нормами, що не мають офіційного характеру, а виникають ніби за домовленістю — конвенцією.

Діючий натовп поділяється на агресивний, панічний, корисливий та повстанський. Прикладом дій агресивного натовпу може бути, скажімо, самосуд розгніваної юрби над спійманим на гарячому злочинцем, панічного — масова втеча людей від несподіваної небезпеки.

Дії корисливого натовпу завжди спрямовані на оволодіння якимись цінностями чи благами. Це може бути штовханина на масових заходах чи просто сутичка за місце у транспорті.

Повстанським називають натовп, дії якого зумовлені справедливим обуренням проти властей, їх утисків, свавілля. Такий натовп здатний не підкоритися навіть організованій, озброєній силі.

 

Правила поведінки для збереження власного життя у натовпі під час масових заходів

 

Статистика свідчить, що у місцях, де збирається дуже багато людей, наприклад: на вокзалі, в кінотеатрі, на стадіоні і т. ін., некеровані панічні дії натовпу можуть викликати навіть людські жертви.

Щоб не загинути у натовпі, краще правило — не потрапляти в нього або обминути його. Якщо це неможливо, ні в якому разі не йдіть проти натовпу.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШЕ — БУТИ ЗАТИСНУТИМ ЧИ НАВІТЬ ЗАТОПТАНИМ У НАТОВПІ!

 

Окремі люди в паніці не помічають тих, хто перебуває поряд. Багато з них думає про особистий порятунок. Люди прориваються вперед, до виходу. Найбільша тиснява буває в дверях, перед сценою, біля арени і т. д.

Тому, входячи в будь-яке приміщення, треба звертати увагу на запасні і аварійні виходи, знати, як до них добратися.

Не наближайтеся до вітрин, стін, скляних дверей, до яких можуть притиснути і задушити. Якщо натовп захопив — не чиніть йому опору. Глибоко вдихніть, зігніть руки в ліктях, підніміть їх, щоб захистити грудну клітину.

Не тримайте руки в кишенях, не чіпляйтеся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість, застебніть одяг. Високі підбори можуть коштувати життя, так само, як і розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку і т. д. Ні в якому разі не намагайся підняти предмети, які впали на землю, підлогу, — життя дорожче.

Головне завдання в натовпі — не впасти. Якщо збили з ніг на землю, спробуйте згорнутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати.

З метою запобігання надзвичайним ситуаціям під час проведення масових заходів рекомендується створення так званих груп порятунку.

Основне їх завдання — своєчасне і оперативне реагування на раптову поведінку присутніх і недопущення панічних настроїв

 

26. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ДО МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ

 

  1. Великі скупчення агресивного натовпу. Навіть якщо передбачався всього лише «мирний мітинг», достатньо невеликої іскри, щоб все запалало.
  2. Відсутня жорстка організація, надто багато лідерів, занадто агресивні лідери.
  3. Деморалізація правоохоронних органів.

 

Фактори, що збільшують вірогідність масових заворушень

 

  1. Перемога натовпу - вдалий штурм будівель, успішний переворот, перемоги над загонами правопорядку.
  2. Натовп складається переважною більшістю з іногородніх або люмпен-пролетаріату (жебраки, волоцюги, кримінальні елементи).
  3. В місті розташовані активні райони.

 

Якщо мають місце зазначені фактори, то не сподівайтеся, що «пронесе». Неважливо, чи піде натовп за певними людьми на об'єкти чи ні. Неважливо, скільки їх - тисяча або двадцять тисяч.

 

Поради:

■      Слідкуйте за політичними новинами, хоча б на місцевому рівні. Зазвичай, звідти поступає достатньо сигналів, щоб робити правильні висновки.

■      Натовп не з'являється просто так. Щоб зібрати хоча б тисячу чоловік, багатьох необхідно заздалегідь оповістити. Для цього використовують ЗМІ, Інтернет форуми, блоги. Якщо не бути сліпим і глухим - інформацію ви отримаєте вчасно. У сучасних реаліях не буває повної інформаційної блокади.

■      Не бійтеся перебільшити небезпеку. Куди небезпечніше її недооцінити. Та паніка теж не варіант. Тому всі чутки необхідно піддавати критиці. Якщо на форумі пишуть, що в місто вже підвели танки, а за вікном на вулиці нікого немає, то не варто відразу ж ховатися в підвалі. Вірогідно, що у когось страх з величезними очима. Але пам'ятайте, що такі чутки не виникають на зовсім вже порожньому місці.

 

Що робити, якщо існує вірогідність заворушення

 

  1. Доки працюють магазини - зробіть запаси продуктів. Не треба гребти все з полиць, достатньо мати запаси солі та сірників на 2-3 дні, максимум тиждень. А далі або все заспокоїться, або доведеться таки податися в біженці. У будь-якому разі, багато їжі вам ні до чого.
  2. Зв'язок. Як показала практика, мобільний зв'язок та Інтернет спершу майже перестають працювати через перенавантаження та через деякий час їх робота відновлюється і надалі продовжує діяти. Нестача достовірної інформації та чутки (у 99% з них сильно перебільшені) - це вкрай сприятливе середовище для паніки. Тому обов'язково поповніть баланс мобільного телефону - потім це буде дуже важко зробити. Максимально зарядіть телефон. Якщо ви плануєте пересидіти в укріпленому приміщенні - беріть з собою зарядний пристрій.
  3. Спробуйте додзвонитися всім друзям і близьким, переконайтеся, що вони знаходяться далеко від епіцентру подій (для цього краще скористуйтеся звичайним міським телефоном, бо мобільний зв'язок, скоріше за все, буде перевантажено). Ніяких «піду подивлюся» - це небезпечно, навіть смертельно. Жінок і дітей - обов'язково додому.

 

 

Що робити, якщо заворушення неминуче

 

  1. Вибір місця. Де і що саме ви будете захищати? Якщо обране місце знаходиться далеко від вашого нинішнього місцезнаходження, то як туди дістатися? Готуйтеся до того, що міський транспорт не функціонуватиме, а таксисти в кілька разів піднімуть розцінки. Якщо ви їдете на власному авто, то краще зробіть так, якнайдалі об'їдьте епіцентр подій. Натовп здатен пересуватися вельми спритно, так, що по «сусідній вулиці» за 5 хвилин вже можна не проїхати. Якщо ваша машина опинилася в натовпі - намагайтеся прорватися. Кричіть, лайтеся, сигнальте, але ні в якому разі не зупиняйтеся. Нехай повільно, але просувайтеся крізь натовп до вільної ділянки.
  2. Власне авто варто перегнати в безпечне місце. Звичайні стоянки недостатньо безпечні, залишати на вулиці - ще гірше. Сховати автомобіль слід у дворах або в закритих гаражах.
  3. Проведіть інструктаж своєї родини. Розкажіть, що ви хочете робити. Заспокойте їх. Чоловіки виходять на патрулювання, а жінки - постачають їм гарячу їжу.
  4. Правильно одягніться. Краще одягнути більш теплий одяг, ніж цього вимагає погода, особливо, якщо доведеться патрулювати вулиці. Вночі, навіть влітку, буває досить прохолодно. Не забудьте про зручне взуття. Обов'язково візьміть пов'язки, вони допоможуть відрізнити «своїх» від мародерів. Беріть із запасом, щоб потім роздати новоприбулим. Зазвичай використовують неширокі пов'язки на праву руку червоного або білого кольору (щоб було добре помітно в темряві). Візьміть з собою теплу шапку. Вона не тільки зігріватиме голову, а ще й забезпечить деякий захист голови від палиць, каміння.
  5. Спорядження. Зарядіть мобільний телефон. Обов'язково візьміть трохи їжі, пов'язку, документи. Також бажано взяти: ліхтарик, бинт, джгут, трохи грошей. Ніяких сумок - тільки те, що поміщається в кишенях.
  6. Зброя - ось тут вже нічого конкретного не порадиш. Базовий принцип незмінний: якщо дістали зброю - застосовуйте її. Будь то мисливська рушниця або травматичний пістолет. Тільки пам'ятайте, якщо ви таки пустили в хід зброю (навіть битку або арматуру) - просто так відступити вам вже не дадуть. Якщо не зможете перемогти або відігнати нападників - скоріше за все, вас жорстоко поб'ють. Якщо зброю не було застосовано, то можливо вас не чіпатимуть, бо мародерів особисто ви не цікавите.
  7. Запишіть на мобільник всі важливі телефони: дільничне відділення міліції, швидка допомога, штаб дружин тощо.
  8. Записуйтесь в сформовану дружину або йдіть на захист будівлі. Якщо ж ніхто в межах вашого району ще не організував дружини, то вам доведеться цим зайнятись самостійно.

 

Як можна захистити свій торговий центр або офіс

 

  1. Якщо є така можливість - завчасно вивезіть товар, оргтехніку. Якщо вивезти не встигли, або не змогли, то хоча б приберіть все з вітрин, вікон. З вулиці не має бути видно нічого цінного! Це не тільки зменшить ваші втрати в разі поразки, а ще й зменшить саму вірогідність нападу.
  2. В першу чергу - визначте головного. Зазвичай ним стає керівник служби безпеки - людина з деяким досвідом, яка вміє віддавати накази. Якщо такий є, то ваше завдання - виконувати його розпорядження. Давайте поради, підказуйте, постачайте інформацією, але не перестарайтеся. Якщо вам здається, що можна щось зробити краще, повідомте про свою пропозицію. Якщо спільнота не підтримала вашої пропозиції - не сперечайтеся, злагодженість команди зараз куди важливіша.
  3. Проаналізуйте ситуацію. Скільки на першому поверсі звичайних скляних вікон без ґрат? Які у вас двері? Принцип простий: все, що можна розбити - буде розбито. Все, що можна відігнути - буде відігнуто. Вам протистоять не тупі зомбі, а досить хитрі супротивники. Наприклад, якщо у будівлі є чорний вхід, то ним обов'язково скористаються.
  4. Якщо на першому поверсі взагалі немає скляних вітрин і звичайне каміння вам не нашкодить, то краще тримати оборону всередині. Якщо ж слабких точок забагато, то єдиний шанс вистояти - організувати «живий ланцюг» навколо будівлі.
  5. У будь-якому випадку - захистіть скло. Навіть якщо серйозних спроб штурму не буде, камені все одно кидатимуть. Листи фанери, покрівельне залізо, навіть тканина - все стане у нагоді.
  6. Обов'язково слід провести інструктаж для всіх присутніх захисників. Кожен має знати, де він повинен стояти, що робити, які накази можуть бути віддані, куди відступати в разі поразки. Якщо такий інструктаж проводите ви: не брешіть людям. Говоріть жорстку, але правду (та не забувайте і підбадьорити). Покажіть, що ви готові до будь-якого перебігу подій. Людина, яка може приймати рішення та пояснювати підлеглим, що їм робити - це ключовий фактор для забезпечення бойового духу.
  7. Крім фізичного ворога - мародерів - вам ще загрожують тривога і страх перед невідомим. Як мінімум одна людина з вашої команди має стати джерелом інформації. Попросіть друзів, або родичів дивитися телевізор, слухати радіо, "сидіти" в Інтернеті (останнє дасть найбільш оперативні новини, але й найменш надійні) і дзвонити вам, або відправляти SMS про важливі події.

 

Якщо вам доведеться захищати будівлю на вулиці

 

  1. Добре поїжте, вдосталь напийтеся води (але не дуже багато). Обов'язково сходіть в туалет. Тепло одягніться. Відразу готуйте себе до гіршого сценарію - що доведеться простояти всю ніч.
  2. Не використовуйте зброю, якщо не впевнені на 100% у своїй силі. Навіть якщо вас сто чоловік, все одно ви не встоїте проти натовпу в кілька тисяч. Краща зброя - дипломатія та наполегливість.
  3. Оберіть оратора. Якщо заворушення організовані людьми іншої національності - ваш «спікер» обов'язково повинен вільно говорити їхньою мовою. Чітко зрозумійте первинну причину погромів - і переконуйте натовп у зворотному.

4. У вас будуть жбурляти камінням, штовхати і намагатися прослизнути повз вас - не бійтеся, тримайтеся, не пускайте. Якщо чесно, то шансів у вас не багато.

 

Якщо вам доведеться захищати будівлю з середини

 

  1. Проаналізуйте всі можливі місця проникнення. Якщо двері можна виламати - підіпріть їх чимось. Захисні жалюзі, що опускаються на вітрини, від кількох ударів можуть трохи піднятися, достатньо, щоб пролізти під ними. Будьте готові до цього.
  2. Будуйте барикади біля кожного можливого входу. Столи, лавки, стільці, вішалки - згодиться все.
  3. Визначте, що можна використати як зброю (шокери, палиці, гумові, пластикові кулі). Вкрай бажано нікого не вбивати (навіть якщо ви озброєні вогнепальною зброєю). Особливо ефективні пожежні гідранти, та спершу переконайтеся, чи в нормальному стані шланг, чи достатній тиск. Як правило добрий струмінь крижаної води швидко протвережує і позбавляє мародерів від бажання продовжувати штурм. Можна ще використати вогнегасники.

Дайте кожному з вашої команди хоч якусь зброю - хоч ніжку від стільця, хоч шматок арматури. Сама тільки наявність збої під рукою припинить паніку і зніме тривогу.

  1. Якщо ніч проходить більш-менш спокійно, то захисники починають розслаблятися. У такому разі доречно було б провести навчання (власне, їх завжди слід проводити, якщо настає слушна мить) - швидке заняття своїх позицій, підготовка зброї, координація дій у разі зміни ситуації (наприклад, прорив з пожежного виходу). Навчання дозволяють відпрацьовувати все на практиці (при будь-якому інструктажі обов'язково знайдуться ті, хто не почув, або не зрозумів), а також підбадьорить та підвищить бойовий дух.

 

Розвиток події під час штурму будівлі

 

  1. Збирається ядро натовпу. Це може бути навіть маленька групка в 5-6 чоловік. Можуть під'їхати автомобілем. Вони починають скликати інших, в першу чергу криками. Якщо ніхто не відгукується і не підходить - йдуть геть.
  2. Якщо натовп збільшиться до декількох десятків чоловік, то вони себе "заведуть" криками. Полетить перше каміння. Тут ще можлива дипломатія.
  3. Якщо камені розбили скло та можна проникнути всередину - натовп відразу ж почне просочуватися вперед. Зазвичай мародер не вступає в бійку з охороною, його мета - швидко проникнути і вкрасти найцінніше, тому всі хочуть бути в перших рядах. Якщо проникнення вдалося, то буквально за декілька хвилин чисельність мародерів збільшиться в рази.
  4. Якщо розбити скло не виходить чи стоять грати, то нападники спробують вибити двері. Тараном може стати будь-який підручний предмет - вуличні лавки, урни. Можуть навіть підігнати машину, прив'язати мотузку і смикнути з місця. На цьому етапі дипломатія вже ніяк не допоможе. Тільки активний захист - поливайте водою, стріляйте, бийте тих, хто атакує. Не варто навмання стріляти в натовп - ви їх тільки розсердите.
  5. Якщо ви успішно тримаєте оборону, не даєте ламати двері, грати, то натовп потроху відхлине. Чи буде наступна спроба штурму, залежить від того, чи залишилися поруч більш легкі цілі і наскільки «смачна» саме ваша будівля.
  6. Ближче до світанку натовп стане меншим, зі сходом сонця грабежі, як правило, припиняються.

 

Дружини самооборони

 

  1. При міліції, щоб посилити міліцейські патрулі, зазвичай, з поширенням масштабних вуличних заворушень, формуються дружини самооборони. Запишіться в цю дружину.

Правила поведінки тут прості - вам проведуть інструктаж, призначать старшого. Слухайтеся наказів і все буде добре. З мінусів: підвищена вірогідність того, що доведеться брати участь в бойових діях.

  1. При деяких організаціях (зазвичай військового типу) - Союз ветеранів Афганістану, організації спортсменів тощо. Такі дружини створюються досить оперативно (особливо якщо у мешканців уже є досвід виживання в подібних ситуаціях). Зазвичай вони по-військовому організовані, мобільні. Найчастіше саме вони стають основними захисниками порядку поряд з працівниками правоохоронних органів.
  2. Дворові дружини - зазвичай створюються активістами з числа мешканців навколишніх будинків. Нічого особливого вони не планують - просто охороняють власне подвір'я та прилеглі території. Зазвичай це слабо організована група чоловіків від 20 до 50 років (більшість 30-40). Якщо район не дотикається до осередків заворушень, то перебувати в такій дружині - найспокійніше. Мародери шукають легкі та заможні цілі, йти по домівках чи квартирах вони почнуть тільки коли все інше вже буде пограбовано.

 

Вуличні дружини: порядок дії

 

У вас в місті дійсно намічаються масові заворушення. Є загроза, що грабіжники завітають і до вашого району (пам'ятайте, якщо натовп перемагає та в місті відсутні співробітники правоохоронних органів, то безпечних районів не залишиться в принципі). Якщо вам не потрібно захищати своє місце роботи, то найрозумнішим буде захищати свою оселю.

Підготовка:

  1. Визначте хто на цей час формує дружини. Читайте місцеві форуми, блоги - контактна інформація дружинників з'являється досить оперативно. Дружини першого та другого типу підійдуть для тих, хто бажає активних дій. Про формування дворової дружини вам обов'язково повідомлять (можуть робити обхід квартир, дзвонити, або скликати всіх).
  2. Уточніть час і місце збору і яке спорядження необхідно мати при собі (зазвичай, тільки нарукавна пов'язка певного кольору, але можуть наказати прийти з підручним озброєнням).
  3. Далі стандартні дії - зарядити мобільний телефон, добре поїсти, тепло і зручно одягнутися, взяти з собою необхідні речі.
  4. Якщо до місця збору вам доведеться довго добиратися - постарайтеся йти при денному світлі.

 

Як самому сформувати дружину

 

1. Знайдіть "управдома" або квартального (якщо не знаєте, де вони живуть, запитайте у сусідів). Повідомте йому про свої плани, попросіть про підтримку ваших дій.

2. Вирішіть основні організаційні моменти - коли збирати людей, що будете охороняти. (Тільки свій двір? Район? Прилеглі магазини і офіси?)

Спільно з "домкомом" обійдіть всі квартири. Якщо квартир багато - шукайте помічників. Для більшої ефективності робіть оголошення на дворі з мегафону (якщо знайдете такий). Текст промови досить простий і нехитрий: «Чоловіки будинків №..,..- виходьте на двір, записуйтесь в дружину! Захистимо наше місто від грабежів і розбоїв, захистимо тих, кого любимо!». Але просто таке оголошення не дуже ефективне - чисто психологічно.  Особисте звернення (обхід по квартирах) приверне набагато більше людей, ніж масове звернення. Феномен того ж роду, що кричати «Хто-небудь, допоможіть!». Це менш ефективно, ніж звертатися до конкретного перехожого: «Чоловік, допоможіть!».

Підготуйте помічника з аркушами паперу і записуйте всіх дружинників. ШБ, адресу, телефон. По-перше, це створить відчуття організованості, а, по-друге, допоможе виявляти «засланих козачків» (і таке буває).

Слід налагодити контакт з міліцейською дільницею (якщо працює) та активними сильними дружинами. Повідомте про організацію своєї дружини, дайте свої координати. Розкажіть про свої плани (що будете охороняти), про свій склад. Домовтеся про підтримку та взаємодопомогу. Можливо, ви отримаєте додаткові інструкції або ж міліція направить до вас свого співробітника.

Коли народ збереться - проведіть інструктаж. Його зміст ми зазначали вище. Важливе зауваження: для збору дворової дружини величезне значення має ваш особистий авторитет. Скоріше за все послухають чоловіка років 40-45, добре відомого багатьом сусідам, активіста двору. Якщо вам менше 30 років, то заручіться підтримкою старшого за вас чоловіка, наприклад, батька або сусіда відповідного віку.

Власне діяльність дворової дружини зводиться до патрулювання двору і прилеглих територій. Бажано не розділятися, в кількості - ваша сила. У разі зіткнення спершу спробуйте дипломатію, далі - за обставинами (зазвичай - бійка). У разі реальної загрози обов'язково викликайте підкріплення - міліцію або інші дружини.

 

27. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ЗБРОЙНОГО НАПАДУ

 

У разі отримання сигналу цивільного захисту "Увага всім " та повідомлення про збройний напад:

-                                    якщо є можливість, попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч;

-                                    закрийте вікна, вимкніть усі нагрівальні прилади, перекрийте газову мережу, вимкніть світло;

-                                    швидко одягніться, одягніть дітей, перевірте наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей записів: прізвище, ім'я, адреса, вік, номер телефону батьків;

-                                    візьміть індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас їжі, документи, гроші та цінності, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямуйте до найближчої захисної споруди або до збірних пунктів евакуації;

-                                    уважно слідкуйте за розпорядженнями та сигналами цивільного захисту;

-                                    у разі відсутності поблизу захисної споруди, використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком;

-                                    після повідомлення про повітряну тривогу або артилерійський обстріл в жодному разі не можна залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах.

 

Як захистити свій офіс, магазин у разі нападу

 

Якщо є така можливість, завчасно вивезіть товар, оргтехніку. Якщо вивезти не встигли, то хоча б приберіть все з вітрин, від вікон. З вулиці не має бути видно нічого цінного! Це не тільки зменшить ваші втрати, а ще й зменшить саму вірогідність нападу.

В першу чергу - визначте головного. Зазвичай ним стає керівник служби безпеки - людина з деяким досвідом, вміє віддавати накази. Якщо такий є, то ваше завдання, виконувати його розпорядження. Давайте поради, підказуйте, але якщо спільнота не підтримала вашої пропозиції, не сперечайтеся, злагодженість команди зараз набагато важливіша.

Обов'язково слід провести інструктаж для всіх присутніх захисників. Кожен має знати, де він повинен стояти, що робити, які накази можуть бути віддані, куди відступати в разі поразки. Людина, яка може приймати рішення та пояснювати підлеглим, що їм робити – це ключовий фактор для зміцнення бойового духу.

Проаналізуйте ситуацію. Скільки на першому поверсі звичайних скляних вікон без ґрат? Які у вас двері? Принцип простий: все, що можна розбити та зламати - буде зруйновано, якщо у будівлі є чорний вхід, то ним обов'язково скористаються.

Проаналізуйте всі можливі місця проникнення. Якщо двері можна виламати - підіпріть її чимось. Захисні жалюзі, що опускаються на вітрини, від кількох ударів можуть трохи піднятися, достатньо, щоб пролізти під ними. Будьте готові до цього.

У будь-якому випадку - захистіть скло. Навіть якщо серйозних спроб штурму не буде, камені все одно кидатимуть. Листи фанери, покрівельне залізо, навіть тканина - все стане у нагоді.

Будуйте барикади біля кожного можливого входу. Столи, лавки, стільці, вішалки - згодиться все.

Визначте, що можна використати, як зброю (шокери, палиці, гумові, пластикові кулі). Вкрай бажано нікого не вбивати (навіть якщо ви озброєні вогнепальною зброєю). Ефективні пожежні гідранти, та спершу переконайтеся, чи в нормальному стані шланг, чи достатній тиск. Як правило добрий струмінь крижаної води швидко протвережує і позбавляє мародерів від бажання продовжувати штурм.

Дайте кожному з вашої команди хоч якусь зброю - хоч ніжку від стільця, хоч шматок арматури. Сама тільки наявність зброї під рукою припинить паніку і зніме тривогу.

Крім фізичного ворога - нападника, мародерів вам ще загрожують тривога і страх перед невідомим. Як мінімум одна людина з вашої команди має стати джерелом інформації. Попросіть друзів, родичів дивитися телевізор, слухати радіо, переглядати інформацію в Інтернет-мережі і повідомляти вам про важливі події.

Якщо ніч проходить більш-менш спокійно, то захисники починають розслаблятися. У такому разі доречно було б провести навчання (власне, їх завжди слід проводити, якщо настає слушна мить) - швидке заняття своїх позицій, підготовка зброї, координація дій у разі зміни ситуації (наприклад, прорив з пожежного виходу). Навчання дозволяють відпрацьовувати все на практиці (при будь-якому інструктажі обов'язково знайдуться ті, хто не почув, не зрозумів, помилився), а також підбадьорить та підвищить бойовий дух.

 

28. ТЕРОРИЗМ

 

 

Терористи обирають для атак відомі та помітні цілі, наприклад, великі міста, летовища, місця з масовим перебуванням людей.

Обов'язкова умова для здійснення атаки - це можливість уникнути прискіпливої уваги правоохоронних органів, наприклад, огляду до та після здійснення теракту. Будьте уважні, коли перебуваєте в таких місцях.

Терористи діють негайно і, зазвичай, без жодних попереджень.

Звертайте увагу на підозрілі деталі й дрібниці - краще повідомте про них співробітників правоохоронних органів.

Ніколи не приймайте пакети від незнайомців і ніколи не залишайте свій багаж без нагляду.

Надзвичайні ситуації, які можуть бути викликані терористичними актами, матимуть найбільш складний і небезпечний характер.

Терористи підривають переважно висотні, адміністративні та відомі будівлі, бо теракт, що здійснюється в таких місцях, набуває певно символічного змісту.

 

Якщо ви працюєте в такій будівлі чи відвідуєте її:

-             з'ясуйте, де знаходяться резервні виходи;

-             дізнайтеся про план евакуації з будівлі на випадок надзвичайної ситуації;

-             дізнайтеся, де зберігаються засоби протипожежного захисту і як ними користуватися, спробуйте отримати елементарні навички надання першої медичної допомоги;

-             зберігайте в шухляді такі предмети: маленький радіоприймач і запасні батарейки живлення до нього, ліхтарик, носовичок (хустинки), свисток.

Для членів вашої родини розробіть план дій у надзвичайних ситуаціях.

У всіх рідних мають бути телефони, записані адреси та номери телефонів.

Ці координати мають бути у вчителів дитячого навчального закладу, яку відвідує ваша дитина, у секретаря організації, де ви працюєте, у родичів і знайомих.

 

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

-             зберігати спокій;

-             негайно повідомити про знахідку представників міліції, охорони, аварійно-рятувальних служб або зателефонувати за номерами "101", "102";

-             не курити;

-             не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню;

-             не торкатись до підозрілої речі руками або предметами;

-             у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

-             залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані.

 

Якщо ви перебуваєте поблизу місця здійснення теракту:

-                        зберігайте спокій і терпіння;

-                        виконуйте рекомендації місцевих офіційних осіб;

-                        тримайте ввімкненими радіо чи телебачення задля отримання інструкцій.

 

 

29. ДІЇ ПРИ ЗАХОПЛЕННІ У ЗАРУЧНИКИ

 

Будь-яка людина за збігом обставин може виявитися заручником у терористів. При цьому останні можуть домагатися досягнення політичних, соціально-економічних чи кримінальних цілей.

У всіх випадках ваше життя ставатиме предметом торгу для зазначених осіб.

Захоплення в заручники може відбутися в будь-якому місці (транспорті, установі, квартирі та на вулиці тощо).

 

Якщо ви стали заручником, дотримуйтесь наступних правил поведінки: несподіваний рух або шум з вашої сторони можуть спричинити жорстку відсіч з боку терористів.

-                            не чиніть дії, які можуть спровокувати терористів до застосування зброї й призвести до людських жертв;

-                            будьте готові до застосування терористами пов'язок на очі, кляпів, наручників чи мотузок;

-                            не реагуйте на жорстокість, образи й приниження, не дивіться правопорушникам в очі (для нервової людини це сигнал до агресії), не поводьтеся зухвало;

-                            не виказуйте непотрібного героїзму, намагаючись роззброїти терориста або прорватися до виходу;

-                            якщо вас змушують вийти із приміщення, говорячи, що ви взяті у заручники, не пручайтеся;

-                            якщо з вами перебувають діти, знайдіть для них безпечне місце, намагайтеся закрити їх від випадкових куль, по можливості перебувайте поруч із ними;

-                            при необхідності виконуйте вимоги терористів, не суперечте їм, не ризикуйте життям оточуючих і своїм власним, намагайтеся не допускати істерики й паніки;

-                            у випадку, коли необхідна медична допомога, говоріть спокійно й коротко, не нервуючи правопорушників, не вживайте ліків, поки не отримаєте дозволу.

 

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: ВАША МЕТА - ЗАЛИШИТИСЯ ЖИВИМИ!

 

Якщо вас захопили у заручники, пам'ятайте, що саме ваша поведінка може вплинути на ставлення до вас.

 Зберігайте спокій і самоконтроль. З'ясуйте, що відбувається.

За наявності засобу зв'язку (мобільний або інший телефон, доступ до мережі Інтернет) негайно зв'яжіться з правоохоронними органами (рідними) і повідомте своє місцезнаходження.

Якщо вас замкнули у приміщенні, спробуйте привернути чиюсь увагу. Для цього розбийте шибку та покличте на допомогу, при наявності сірників підпаліть папір і піднесіть ближче до пожежного датчика.

Під час фізичного контакту з терористами не пручайтеся. Це може спричинити ще більшу жорстокість.

Будьте готові до "спартанських" умов життя: неадекватній їжі та умовам проживання; неадекватних санітарно-гігієнічних умов.

Будьте насторожі. Зосередьте вашу увагу на звуках, рухах тощо. Будьте уважні, намагайтесь запам'ятати прикмети правопорушників, їх риси, одяг, імена, клички, можливі шрами й татуювання, особливості мовлення й манери поведінки, тематику розмов тощо.

Обов'язково ведіть відлік часу, роблячи позначки за допомогою сірників, камінчиків чи рисок на стіні. Займіться розумовими вправами. Не давайте ослабнути своїй свідомості. Розробіть програму можливих вправ (як розумових, так і фізичних). Постійно тренуйте пам'ять: згадуйте історичні дати, прізвища знайомих людей, номера телефонів тощо. Якщо маєте можливість, займайтеся фізичними вправами.

При наявності проблем зі здоров'ям, переконайтеся, що ви маєте необхідні ліки, повідомте охоронців щодо проблем зі здоров'ям, при необхідності просіть про надання медичної допомоги.

Будьте готові пояснити наявність у вас яких-небудь документів, номерів телефонів тощо.

Запитайте у правопорушників, які вас утримують, чи можна читати, писати, користуватися засобами особистої гігієни тощо.

Якщо вам дали можливість поговорити з родичами по телефону, тримайте себе в руках, не плачте, не кричіть, говоріть коротко й по суті. Спробуйте встановити контакт із терористами. Поясніть їм, що ви теж людина. Покажіть їм фотографії членів вашої родини. Не намагайтеся обдурити їх.

Одержавши повідомлення про ваше захоплення у заручники, спецслужби вже почали діяти та здійснять все необхідне для вашого звільнення.

 

Під час проведення спецслужбами операції із вашого звільнення неухильно дотримуйтесь наступних вимог:

 

—                 лежіть обличчям до підлоги, голову закрийте руками і не рухайтеся; у жодному разі не біжіть назустріч співробітникам правоохоронних органів або від них, тому що вони можуть прийняти вас за злочинця;

—                якщо є можливість, тримайтеся подалі від дверей і вікон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АВАРІЙНІ ТА ДОВІДКОВІ СЛУЖБИ М. ОДЕСИ

Пожежна служба……………………………………….....................................….…101

Міліція………………………………………………...…....………………………....102

Швидка допомога….……………………………….…..……………………….……103

Аварійна служба газу………………………………………………........104, 723-75-76

Одеська міська служба оперативного реагування

на надзвичайні ситуації………………....….……….......................................077, 15-77

Телефон довіри міського голови:………………………………..728-17-01, 705-55-55

 

Телефони рятувальних станцій на пляжах м. Одесси:

Київський район……………………………………………………….……………...722-18-97

Приморський район………………………………..…...…….……….....067-904-02-80

Суворовський район………………………………………..….……..….067-489-69-67

 

Аварійні служби районів міста

Приморський район

Черговий………………….………………………………………...776-00-50, 39-21-11

Аварійна служба…………………………….…………………………….......722-84-75

Київський район

Черговий……………………………………………....……………………….766-00-50

Аварійна служба………………………………………………………....…....749-44-99

Малиновський район

Черговий………………………………………………………………….…....765-00-50

Аварійна служба………………………………………….…….……...……...715-43-59

Суворовський район

Черговий…………..……………………………………...................................755-00-50

Аварійна служба……...……………………….…………………………..…..712-28-22

Департамент міського господарства (колишнє управління ЖКГ).………..705-48-60

 

Аварійні служби

Інфоксводоканал - http://infoxvod.com.ua  

Центральна диспетчерська………………………………………………....….705-56-03

Міськводопровід (аварійна служба)……………….………………………….705-47-90

Міськканалізація

Диспетчерська……………..………………………………….……728-53-35, 723-40-16

Північ………………………….…..…………………………..……705-41-25, 705-41-28

Південь………………………….……………………………..……705-41-48, 705-41-49

Одесатеплокомуненерго

Диспетчерська……………….…………………………………………………723-32-05

Одесаліфт

Приморський, Малиновський райони……….....................................67-58-34, 67-58-62

Київський район………………………….…………………………719-52-54, 719-52-55

Суворовський район…………………….……………………….....755-78-76, 711-02-12

Комунальне підприємство «Одесгорсвет»……….............................................735-81-60 

Одесаобленерго

Довідкова………………………………….……………………………………..705-20-00

Єдиний багатоканальний телефон…………………...…………………………705-90-90

 

Чергові служби

Обласна державна адміністрація (бюро пропусків)………..……………….…718-93-44

Міський виконавчий комітет

(черговий с 18.00 до 9.00)………………………………………………..…..….722-12-24 

Управління Міністерства внутрішніх справ Одеської області

(черговий) …………….....................................................725-32-16, 731-43-95, 779-40-61

Управління державної автоінспекції Одеської області

(черговий).................................................................................................................36-57-77

Управління державної автоінспекції міста

(черговий)…………………………………………………………………………..30-17-77

Міскелектротранспорт (диспетчер)……...................................................15-57, 746-51-04

Міський транспорт

Довідки, зауваження та побажання по роботі міського транспорту.…..….…..757-90-59

Випадки угону автотранспорту………....…….………………..………………….30-17-77

 

Травматологічна допомога

м.Одеса, вул. Болгарська, буд.38………………...................................................732-66-26

м.Одеса, пр-кт Добровольського, буд.100-а………………………………….…..52-90-18

м Одеса, бул. Лідерсовський, буд.11(цілодобово)………..…………………..…725-20-79

м.Одеса, вул. Ак. Воробйова, буд.5(цілодобово)………..….……………….......720-25-13

 

Швидка ветеринарна допомога……………..………………………….……..…..728-81-90

 

Швидка психологічна допомога

Наркологічна, психологічна швидка допомога

Центра ресоціалізації наркозалежних хворих «Возрождение»

(телефон довіри)……………………………..…….……………………………… 740-36-63

Громадський рух «Вера, Надежда, Любовь»

(гаряча лінія попередження торгівлі людьми)

(10.00-16.00)…………………….………………………………………....….………63-33-39

Гаряча лінія попередження насильства в сім’ї

(10.00 – 18.00)………………………….………………………………….…………777-25-17 

Анонімна інформаційно-консультативна правова допомога

Безкоштовна національна  «Гаряча лінія» по питанням

насильства в сім’ї та захист прав дітей…    …                      ……..………..…0-800-500-335

для абонентів мобільного зв’язку  (МТС, Лайф, Київстар)………………..…………….386

Безкоштовна національна дитяча «Гаряча лінія»…………...………………...0-800-500-225

 

Довідкові служби вокзалів

Аеропорт

довідкова служба……………………………………...……………………….……..770-81-63 

Залізничний вокзал «Одеса-Головна»

довідкова служба про рух поїздів……….……………………………………….…..…...15-05

замовлення та доставка білетів…………………...............................................................15-83

сервісний центр залізничного вокзалу……………………………….…...………....727-31-52

Морський вокзал (довідкова служба)………………..................................................722-32-11

Автовокзал «Центральний» (довідкова с 8.00 до 20.00)…………............................736-20-06

Автовокзал  «Привоз» )………………..................................…………………….......777-74-81

 

Довідкові служби міста

Довідка міської телефонної мережі………………………….……………………......…….109

Цілодобова платна довідково-інформаційна служба……………………..….……….…....559

Безкоштовна довідкова служба по питанням

товарів, послуг та аптечна довідка…………………………………………..………….…...123

Довідкова служба про наявність медикаментів в аптеках міста:

«Флагман»……………………………..……….…………………………………............…15-84

« «Імпульс»………………………………………………………...………..34-58-80, 746-50-60

Бюро судово-медичної експертизи…………………................................................…723-24-15

Патолого-анатомічне бюро………………………………………………..755-83-19, 755-68-80